Фрс сша втретє підняла облікову ставку на 075 до 325
Як ми вже писали, вчора ФРС США вже третій раз за цей рік підняла облікову ставку на 75 базисних пунктів (0,75%), з 2,25-2,5% до 3-3,25%
Може здатися, що порівняно з українськими 25%, ці 3% - сміх. Але ми хочемо нагадати, що ще на початку року облікова ставка ФРС США була 0-0,25%. Тобто, зростання у 13 разів. І як зазначає ФРС, це ще не максимум.
Облікова ставка - це ставка, під яку банки отримують кредити від центрального банку. Ви не зможете взяти кредит у будь-якому банку з відсотками, меншими за облікову ставку. Коли економічна активність сповільнюється, ставки знижують. Кредити стають дешевшими, депозити стають невигідними, зростає швидкість руху грошей. Дешеві кредити стимулюють споживання, споживання стимулює економічну активність. Плюс, кредити стають доступнішими не лише для людей, а і для підприємств, що робить інвестиції у розвиток простішими.
Зростання кількості виданих кредитів призводить до зростання грошової маси. Чим більше кредитів видано - тим більше грошей "мультиплікувалось", тобто їх стало більше. Часто, зростання обсягу випущених товарів чи наданих послуг відстає від зростання грошової маси, що і призводить до інфляції. Але проблема у її масштабах - якщо вона залишається на рівні 2-3% - це не проблема для розвинутих країн.
Дефляція, або падіння цін, - більше зло, аніж помірна інфляція. Бо якщо ціни падають - запускається дефляційна спіраль, яка знищує економіку. Натомість, помірна інфляція на рівні 2-3% - це стимул до інвестицій, у людей менший інтерес зберігати гроші під матрасами, бо гроші, що лежать мертвим вантажем, втрачають свою вартість.
Під час коронакризи впало споживання. Закрилося багато підприємств, бізнес та населення потребували грошей. У цей період центральні банки багатьох країн рекордно знизили облікові ставки та почали активну емісію грошей задля роздачі так званих "helicopter money". Україна не виключення - пам'ятаєте "вовину тисячу"? У США та ЄС обсяги цих "helicopter money" були набагато більшими та і ставки там зменшували набагато масштабніше, ніж в Україні.
Як наслідок, грошова маса зросла, почала зростати і кількість вироблених товарів, послуг. Світ почав потроху оговтуватися від кризи. Але логістичні проблеми, спричинені коронакризою, відчутні досі. А на початку року до цих проблем долучилася війна в Україні, що як і сама по собі вплинула на багато ринків, і через введені санкції.
Ціни на енергоресурси пішли вверх, за ними ціни на товари. Економічне відновлення зупинилося, почали падати обсяги виробництва товарів, при цьому у обігу залишалися роздані під час коронакризи "helicopter money". Європу та США накрила потужна хвиля інфляції.
Вживати активних заходів проти неї почали влітку. Спочатку ФРС США, потім ЄЦБ, взяли курс на придушення інфляції. Паралельно з логістичною кризою та шоковим ефектом від введення санкцій, розгорнулася житлова криза у КНР, де пусті бетонні коробки та політика "нульової толерантності до ковіду" з її ізоляцією міст призвела до уповільнення темпів зростання економіки Червоного дракона.
Вчора сталася доволі очікувана подія - ставки підняли на 0,75%. Могло бути набагато гірше, деякі інвестори взагалі думали, що ФРС одномоментно підвищить ставки на 1%. Але цього не сталося, попри це фондовий ринок миттєво відреагував, ключові американські індекси одразу впали на 1,7%. Підвищення ставок ФРС США робить долар дорожчим. Євро дешевшає відносно долара, бо ЄЦБ не може наздогнати темпи зростання ставок ФРС через економічну рецесію, що виникла унаслідок енергетичної кризи.
Гроші інвесторів перетікають у долар. Але з іншої сторони, удорожчання долара негативно впливає на американський експорт - він стає дорожчим. Також зростання ставок негативно впливає на сумнозвісний американський ринок нерухомості, що тримається на дешевих іпотеках. Голова ФРС США Джером Пауелл вже заявив, що підвищення ставок трішки відкорегує "гарячий ринок житла".
@OstanniyCapitalist