Глибинна трансформація українського господарства - перехід від сировинної моделі до продовольчої

Війна, спричинені нею руйнування, логістичні перебої, пролили світло на фундаментальні проблеми української економіки. Однією з них є її орієнтація на експорт сировини, тобто габаритних товарів з низькою доданою вартістю.

До початку війни коли мова йшла про український експорт, у першу чергу мали на увазі зерно, руду, металопрокат. Доля продукції з високою доданою вартістю була доволі мала.

Проте, бізнес швидко зробив висновки, і український АПК почав швидку трансформацію. Її мета - диверсифікувати свій асортимент товарів та наростити продажі товарів з високою доданою вартістю.

На фоні невивозу частини зерна і його здешевлення через це, в Україні почало зростати поголів'я промислового свинарства, птахівництва. Окрім цього, зростає експорт молочної продукції - у серпні ця галузь показала рекордне зростання за останні 2 роки з трендом на подальший ріст.

Паралельно з продовольчою сферою, у АПК активно формується сфера біонергетики. Буквально на днях було приватизовано Марилівський спиртзавод. Стартова ціна лоту складала близько 54 мільйонів гривень, під кінець аукціону ціна зросла майже у 3 рази, до 150 мільйонів гривень. Спиртзавод придбала заснована у 2018 році фірма "Вітагро Енерджі".

Для України, що має купу зерна, розвиток спиртовиробництва - стратегічна потреба. Це можливість не лише збільшити енергетичну незалежність нашої держави, а і наростити експорт продуктів з доданою вартістю на фоні "зеленого" тренду у ЄС. Навіть не віриться, що у нашій країні буквально донедавна була державна монополія на виробництво спирту.

Міністерство агарної політики також звітує про початок інвестиційних проєктів з нарощення потужностей з глибокої переробки зернових культур, а саме збільшення виробництва борошна, макаронних виробів. І якщо борошно немає сенсу експортувати, то ось макаронні вироби - непоганий товар. Навіть зараз в Україні можна побачити литовські макарони.

@OstanniyCapitalist