Карл маркс як фантаст і його схема пригнітених та пригнітателів
Наш улюблений фантаст - Карл Маркс дуже любив бути "експертом" у всіх сферах життя, тому його улюбленим жанром після економіки була історія. Наприклад один з адмінів дуже любить його схему історії: пригнітателі й пригнічені. Сьогодні, ми поговоримо про середні віки.
Для цього періоду фантаст описує його так: " феодалізм- це такий устрій в якому все будується на пригніченні селян. (Як бачимо Карл так добре розбирався в історії, що адміни пішли курити бамбук в качалці). На справді феодалізм був формою організації суспільства при якому на меті ставилося поставити на поле бою як найбільше тяжкоозброєних вершників(лицарів). Тобто не міфічним "пригніченням" керувалися люди, а прямою необхідністю в обороні земель. Необхідність такої форми побудови суспільства була актуальною до тих пір поки не з'явилися нові способи управління державою й ведення війни. Коли в Європі з'являються професійні ПВК а-ля "Білого загону" чи "Каталонської компанії", утворюється пряма конкуренція лицарству в захисті земель й почали впливати на державу й суспільству. Ще одним фактором переформації лицарства став ріст дисципліни серед не представників лицарського стану. При атаці лицарів на ненавчене ополчення, воно зазвичай тікало й гинуло при втечі, коли ж піше військо почало тримати дисципліну й боротися з ворогом. Битви Столітньої війни показує новий підхід до "не лицарських" воїнів, тепер це навчені солдати, які могли в певних моментах набити шишок лицарям. У ХV-XVI столітті ми бачимо плавний перехід від феодалізму до раннього капіталізму, яке в силу зміненого світу закликало людей шукати нові способи розвитку суспільства.
Ми також хочемо тов.Марксу нагадати, що в період Високого Середньовіччя, коли були утворені жорсткі ієрархії з мінімальними соціальними ліфтами, люди були забезпечені роботою. Якщо ти народився селянином чи ремісником, то в більшості випадків ти будеш ти ким був твій батько. Та сама історія з лицарями й іншою знаттю. Цікавим фактом виявиться дослідження Джульєти Шор, професора соціології з Бостонського коледжу. За її дослідженням середньостатистичний американець працює на 160 годин більше ніж англійський віллан (залежний селянин). Навіть якщо почитати інші праці схожого характеру, ми бачимо, що середньовічний селянин працював не більше нашого сучасника, а часом і менше.
Як ми бачимо будь-який соціально-політичний устрій суспільства був вимогою часу й обставин. Середньовіччя як і будь-яка епоха людства має свої переваги й недоліки й ми маємо її розглядати, як ще один крок нашого суспільства до кращого життя.
@OstanniyCapitalist
