Мінфін ігнорує пропозицію щодо e invoice
Наші друзі з CASE Україна (Ціна держави) отримали чергову відписку від Мінфіну на пропозицію скасувати обов’язкове оформлення актів виконаних робіт і створити передумови для обігу e-invoice. Мінфін не пропонує жодних аргументів, просто «в огороді бузина, в Києві дядько».
Українські закони містять багато чого зайвого ще з «совітських» часів, коли ми усі повинні були доводити державі свою невинність. Один із таких рудиментів – це акти виконаних робіт/ послуг, які підприємці повинні оформляти вже після того як все зробили, оплатили і забули. Оформлюємо, бо «так вимагає бухгалтерія». В деяких секторах акти дійсно несуть користь у відносинах між замовником та виконавцем, однак це не причина примушувати оформляти зайвий документ ¾ економіки, які прекрасно обходяться і без актів та зайвих рухів навколо них.
Акти використовують тільки на пострадянському просторі. Увесь цивілізований світ обходиться одним документом – рахунком-фактурою. Так, є різні винятки, як авансові платежі, але для усіх цих випадків можна обходитись без актів і це доведено існуванням західних країн.
❗️Обіг актів марнує значні ресурси економіки. Особливо це чутливо для малих та мікро-підприємців. За нашими оцінками на роботу з актами виконаних робіт бухгалтер витрачає до 13% свого часу, керівник підприємства – до 5% свого часу. Деколи підприємці змушенні винаймати окрему людину, яка збирає та розвозить акти виконаних робіт. Виготовлення однієї пари актів коштує в середньому 250 грн, а загальні витрати ресурсу на підготовку актів – 2000–4000 грн на місяць в еквіваленті робочого часу. В масштабах країни загальні втрати для економіки від обігу актів виконаних робіт сягають 34 млрд грн на рік (близько 0,6% ВВП).
Згідно опитування, проведеного компанією Info Sapiens, 74% підприємств вважають, що їм було б легше працювати в умовах, коли підписування актів не обов’язкове. Бухгалтери, з огляду на наявний правовий звичай, більш насторожено ставляться до відмови від актів виконаних робіт, хоча 65% бухгалтерів вважають, що їм було б легше працювати в умовах, коли підписування актів не обов’язкове.
Більше того, якщо ми колись хочемо користуватись таким класним інструментом, як e-invoice і підписувати усі фінансові документи з іноземцями онлайн, як ми зараз це робимо у Вчасно, то у нас також все повинно бути на основі рахунків-фактур, бо інакше наша звітність залишатиметься несумісною з системою звітності розвинених країн. E-invoice – це стандартизований первинний фінансовий документ у ЄС, що впроваджується у дію у країнах Європейського Союзу з 26 травня 2014 року згідно з Директивою 2014/55/ЄС.
Ще у 2017-му році були створені законодавчі передумови вирішити питання актів виконаних робіт. Міністерство фінансів України навіть видало роз’яснення, що рахунок-фактура може бути первинним фінансовим документом без складання акту. Проте практика не пішла, оскільки податкові органи наполягають, що акт є обов’язковим документом для підтвердження витрат, а значить обов’язковим документом для визначення податкових зобов’язань.
Ми разом з друзями із «Ціни держави» пропонуємо (підготовили відповідний законопроект) виправити цей недолік українського обліку та прибрати необхідність обов’язкового оформлення актів виконаних робіт. За бажанням підприємці можуть оформляти цей акт, якщо вони бачать в цьому необхідність (набуває популярності такий гібрид як рахунок-акт). А от податкові органи можуть зробити «жест доброї волі» і виявляти фактичність понесених витрат на основі рахунків-фактур та руху коштів по рахунку, як це роблять в усьому цивілізованому світі.
Сподіваємось Мінфін відійде від позиції «здєсь так прінято» і спробує перейти на позицію «як правильно і як зручно для платників податків».
@OstanniyCapitalist

