ЯК БОРОТИСЯ З НАСЛІДКАМИ ВИСОКИХ ЦІН НА ГАЗ
Увесь світ сьогодні став перед лицем енергетичної кризи. Через агресію росії і її енергетичний шантаж, а також політику країн основних видобувальників нафти і газу ціни на енергоносії зросли до небес, що ставить під загрозу благополуччя громадян кожної країни цивілізованого світу, у тому числі і України.
Сьогодні ми маємо фіксовані ціни на газ, електроенергію і опалення для населення, що є одним з головних чинників, які допомагають економіці України триматися на плаву, знижуючи показники інфляції і підвищуючи платоспроможність людей.
Це стало можливо, зокрема, завдяки політиці скорочення споживання газу, яку ми вели останні роки після Майдану. Підвищувалася енергоефективність виробництва, водо- і теплопостачання, жител, завдяки чому ми тепер майже повністю покриваємо використання власним видобутком — так, у 2021 році ми спожили близько 27 мільярдів кубометрів, тоді як видобули 20. Імпорт склав лише 7 мільярдів кубометрів.
Раніше ж ситуація була зовсім інша — у 2013 році Україна спожила більше 50 мільярдів кубометрів газу, а видобула 22 мільярди. Тобто імпорт перевищив 28 мільярдів кубометрів.
За якісь 8 років енергоефективність української економіки виросла більше ніж у двічі, а імпорт зменшився у 4 рази.
Не можна забувати і те, що ціни на газ для споживачів значною мірою дотуються урядом — через механізм субсидій чи прямі дотації розподільчим підприємствам, після того як були встановлені обмеження ціни на газ.
Разом з цим бізнес перебуває у куди складнішій позиції, адже він у своїй більшості зараз змушений платити ринкові ціни — наприклад, ціна на кубометр газу для малого підприємства складає майже 47 грн, що у 4-5 разів більше за ціни для побутового споживача. Саме це є однією з вагомих причин, чому так швидко дорожчає українська продукція — передусім харчові продукти, для виробництва яких потрібна енергія.
Що ж роблять на Заході для того, щоб полегшити життя простим людям і підприємцям на тлі загрозливої енергетичної кризи?
В першу чергу розгляньмо досвід Великої Британії.
Там газ головною мірою використовується для електрогенерації, а не для прямого споживання, як в Україні. Тому британці не так страждають від цін на газ, як від вартості електроенергії.
Сама Британія власним видобутком з шельфу Північного моря покриває трохи менше половини своїх потреб — все інше імпортується з Норвегії, США та інших країн. Та від цього ситуація не полегшується — споживачі купують газ у британських виробників практично за тими ж самими цінами, як і іноземці, бо в країні діють ринкові механізми, а отже і британський газ піддається впливу глобального ціноформування.
Для того, щоб подолати наслідки зростання, з 1 жовтня британський уряд впровадив нові обмеження — максимальні тарифи складають 34,0 пенса за кВт-год для електроенергії та 10,3 пенса за кВт-год для газу. Таким чином, там розраховують, що середні очікувані витрати на енергопостачання в країні зменшаться з 3600 фунтів у рік до 2500 фунтів. Тарифи розраховані так, щоб видобувальники не отримували збитків, проте і не мали можливості отримувати надприбутки. Уряд Об'єднаного Королівства гарантує, що ціни не підвищуватимуться вище цієї планки найближчі 2 роки.
Крім того, влада країни встановила компенсацію для оптових покупців, включаючи підприємства, зокрема, постачальників тепла, благодійні організації та організації державного сектора, що дозволяє зменшити ціни на продукцію британського виробництва та пригальмувати інфляцію. Зараз оптова вартість електроенергії коливається в межах 10-30 пенсів за кіловат /год, тобто, вона менша за ціну для побутових споживачів.
У якості додаткової підтримки цього року уряд Британії запровадив допомогу для кожного побутового споживача електроенергії. Вона складатиме 400 фунтів, які розподілять протягом опалювального сезону — по 66/67 фунтів у місяць. Вони прямо нараховуватимуться на рахунки споживачів, які підписали контракт з енергопостачальною компанією. В додачу ті, хто опалює будинок альтернативним пальним, наприклад, мазутом, отримають субсидію у розмірі 100 фунтів.