Європейська комісія подарує україні 18 млрд євро у 2023 році
Мабуть, один з найвідоміших міфів у історії України є Переяславська рада 1654 року, яка привела до Березневих статтей й україно-московського союзу. За цю подію, українські культурні діячі дуже не злюбили великого гетьмана Хмельницького. Наприклад, найбільший класик української літератури Тарас Шевченко писав у вірші "Розрита могила":
...Ой Богдане!
Нерозумний сину!
Подивись тепер на матір,
На свою Вкраїну,
Що, колишучи, співала
Про свою недолю,
Що, співаючи, ридала,
Виглядала волю.
Ой Богдане, Богданочку,
Якби була знала,
У колисці б задушила,"
І справді довіряти Московитам було б не розумно, що не дуже на гетьмана, який виграв не одну битву проти Речі Посполитої. Під час підписання тих же договорів 1654 році, гетьман Хмельницький зробив прецидент для розірвання договору -так як на раді так і на підписанні не було представників усіх козацьких полків - це означало, що не достатню легітимність підписанні угод. Цей маневр мав би дати Богдану Хмельницькому інші варіанти, якщо Московія його кине на поталу Польщі.
Козаки й старшини, які попереджали гетьмана про недовіру до Москви були правими - у 1656 році, Алексей Міхайловіч укладає сепаратний мир з Речі Посполитою. Козаків просто не допускають до укладання договору. Для москалів Україна буда не суб'єктом рівним собі, а васалом - об'єктом. Віленський мир викликав обурення Богдана Хмельницького та козацької старшини. На скликаній у Чигирині козацькій Раді, всі присутні полковники, осавули, сотники присягли гетьману, що будуть спільно боротися за Україну: «присягали собі, а не чужим монархам». Богдан Хмельницький почав формувати нову антипольську коаліцію.
Проблемою до козацько-шведського союзу було те, що були спірні території на які претендував Карл Х Густав так і Гетьманщина. Це були землі колишнього королівства Русі - Галичина, Волинь й Поділля. До 1657 року ці питання вдалося врегулювати на користь України. Також до союзу входили: Бранденбург, Семигороддя(Трансильванія), Молдавія, Валахія і Литва. Згідно з планами учасників коаліції Речі Посполитої мала бути розділена між її членами, причому Україна повинна була отримати всі землі, заселені українцями, а також, разом із Швецією, протекторат над Литвою, що повинна була перетворитись на Литовське королівство. Сам Б. Хмельницький мав отримати титул «дідичного князя».
Офіційне оформлення союзу відбулося в Корсуні у 1657 році. Договір передбачав створення українсько-шведського політичного союзу, який би гарантував державну незалежність і територіальну цілісність української держави. За умовами договору шведський король Карл Х Густав зобов'язувався домагатися визнання Річчю Посполитою незалежності України. Так 365 років тому було укладено перший україно-шведський союз за 51 рік до Мазепи.
На жаль, гетьман був вже хворим, тому похід в Польщу очолив київський полковник - Антін Жданович. Завдання пану полковнику було надано чітко: підтримувати Юрія ІІ Ракоці аж до сходження на престіл Речі Посполитої, установлювати козацьку владу на українських землях. Спочатку бої шли успішно - було взято Варшаву й Краків, установлено козацьку владу на Берестейщині. Під Сандомиром Ракоці зустрівся зі шведським королем Карлом X Густавом. Карл прихильно прийняв козаків та обдарував їх. Короля вразила недостатня дисципліни в військах Ракоці, і він порадив князеві перейняти шведський спосіб таборування і шведську тактику, яка була найкращою в Європі.
Зла пані Доля зробила свій крок. Польща схилила на свій бік Данію, яка нанесла удар в спину Швеції. Шведи без попередження покинули спільну армію й почали свою війну проти споконвічного ворога. Карл Х Густав хотів переконати козаків іти з ним, але ті відмовилися, бо їв війна була тут, а не в Ютландії чи Зеландії. Ракоці почав відступ вздовж лівого берега Вісли. У війську зовсім впала дисципліна; переправа під Завихостом вартувала багато зусиль і втрат. Козаки показали тут своє вміння, переправляючись через Віслу чайками, човнами, поромами і іншими підручними засобами.
