Фінансова морально-психологічна замальовочка.
Сюжет: Переводиться група військових із підрозділу в підрозділ, з'ясовує, що всій групі не виплачені бойові за майже 3 місяці. Розмова в фінвідділі частини.
- Військовий: Скажіть, будь ласка, а чому не виплачені бойові?
- Фінансист: Бо підрозділ, де ви були прикомандировані, не надав нам усіх довідок і документів, передбачених наказом 168.
- В: А чому не надав, ми ж запитували?
- Ф: Я не знаю
- В: А хто має знати?
- Ф: Точно не я, у мене багато таких, як ви. Поцікавтеся самі ще раз у тому підрозділі, де на вас були бойові накази і розпорядження.
- В: Слухайте, ну це ж ваша робота, фінансистів.
- Ф: Ні, це ваша робота, зарплату ми вам виплатили ж. А за довідки для бойових узнавайте самі.
- В: Які ще довідки? Я ж не прошу вас замість мене повзати на пузі по багнюці на фронті і ставити міни, бо то моя робота, а ви зробіть свою!
- Ф: Майте совість, у нас багато таких військовослужбовців.
- В: Це в мене немає совісті?!!!
(Завіса)
- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -
- В: Гараз, а чому в фінатестаті не врахований стаж служби, і написано "нуль"? Ми ж у кожній анкеті писали роки дійсної служби і на клнтракті в резерві.
- Ф: Звідки я знаю, де ви і шо писали? Вам треба було особисто подати довідку про стаж служби.
- В: Яку ще довідку? З місця попередньої служби? Як я їх знайду? З Харківщини з фронту їхати особисто на Чернігівщину, щоб узяти вам довідку? Ви серйозно?
(Знову завіса)
- - - - - - - -- - - - - -- - - - - --
Ви прослухали маленьку радіоп'єсу, як у тилу "заохочують" служити і воювати. І ніби ніхто не винен, а відчуття паскудне. Бо на фронті думаєш як окопатися, накритися, вижити, а не про довідки, і сподіваєшся, що всіма цими питаннями займаються люди, які прикривають тил. Але ніт.
Військовослужбовець Сергій Огородник