Оскільки Севгіль Мусаєва на емоціях відписувала в особисті ще й забанила. Я все ж висловлюся по УП загалом.
Я не читаю видання вже півроку, а може й більше. Особисто її не знаю. Просто пішла реакція на старий пост.
Моя реакція грунтується на моноплізації влади і на те, що секретарю ОП надають більше уваги, ніж він заслуговує. Титрують його навіть тоді, коли він не є джерелом інформації.
Я поважаю Зеленського за те, що він не покинув країни, але не можу забути багатьох речей з розведенням і Тараном до війни. І участі в цьому Єрмака.
Більше того, організаційна спроможність захищатися, вона ж на Залужному і Резнікову. Але ніяк не на Єрмаку. Він зручний дле Президента, але для мене, громадянина країни з ризиком монополізацїі влади, мені це абсолютно до лампочки. У мене питання до Єрмака є і будуть.
І не треба його ліпити, де попало поважним виданням. Видання кажуть, що вони для свободи і громадяснкього розвитку. Тоді у мене як громдаянина можуть і мають бути питання. У цьому випадку: чому УП ліпить новини від Єрмака, коли він не є джерелом інформації? Що це за неприкритий піар?
Щодо самої УП, то помиляються всі. Видання загалом є неоднозначним для країни. Воно і стояло проти Кучми, і валило Ющенка вкидами опонентів. Що з зірками журналістики такого типу сталося, вс і ми бачимо по тому ж Лещенко.
Хоча часто так зі всіма журналістами і розслідувачам працюють. Такий мінус ЗМІ. Коли хтось може зрежесувати вкид. Вихід в тому - більша відкритість в країні. А не боротьба зі ЗМІ, я це визнаю. І не бігаю і не кричу закрити УП чи ще когось.
Загалом професійні ЗМІ це все ж благо, ніж ні.
Тому критикувати їх варто, бажати зникнення - ні.
Бажаю УП гарних розслідувань і не крутити тих, кого не треба крутити занадто. І працювати на українську демократію. Як у них часто виходило. Визнавати помилки і робити менше проблем для нації.
От і вся моя мотивація, як громадянина.
Поставлю лінк на їх свіже розслідування по Єрмаку. З вдячності за таку роботу. І куди варто рухатися.
