12 грудня в україні відзначають день сухопутних військ зсу
Кожного року 12 грудня ми відзначаємо День сухопутних військ ЗСУ. Саме сухопутна компонента спільно з іншими родами нашого війська тримає оборону нашої країни. Кожна велика сухопутна операція не може обійтися без участі цих козаків. Наші сухопутні війська продовжують військову традицію дружинників, лицарів, запорожців, січових стрільців, бійців Української революції, партизан УПА. Віримо, що наші хлопці повернуться зі щитом і перемогою.
Цікаво, що день сухопутних військ ЗСУ збігся з днем народження видатного українського військовика, одного з лідерів ОУН - Андрія Мельника.
Андрій Атанасович походив з інтелігентної галицької родини. Його батько був особисто знайомим з Іваном Франком. З початком Великої війни, Андрій Мельник пов'язує свою долю з армією і визвольною діяльністю. Він брав участь в легендарних боях за гору Маківку й Лисоню. Під Лисонею він попав до московського полону, але навіть в тих умовах він не зраджує своїх принципів й знайомиться з Євгеном Коновальцем. З початком Української революції він активно формує курінь Січових стрільців у Києві.
Коновалець і Мельник стають однією з опор української влади під час виступу більшовиків на Арсеналі. Січовики протягом подій 1917-1921 року показували свою вірність українській справі. Андрій Атанасович показав себе талановитим штабістом, який планував бойові операції корпусу січових стрільців. За планом українських військовиків, Андрій Мельник мав бути третім у тріумвіраті Коновалець Петлюра. На жаль, українські військові не врятували державу від соціалістичних утопій Винниченка й більшовицького рабства.
Навіть коли українські війська програли битву на полі бою, Андрій Мельник продовжує свою боротьбу за соборну державу. Він був засновником УВО та ОУН. За проукраїнську діяльність сидів у польських тюрмах. На відмінно від Степана Бандери, Мельник стояв на пронімецьких позиціях, згадуючи досвід союзу з кайзерівською Німеччиною.
Гітлер не бачив потребу в існуванні української держави, тому він арештовує українських націоналістів, серед яких був і Андрій Атанасович. Його як і Степана Андрійовича тримали в концтаборі Заксенхаузен аж до 1944 року. Разом з іншими діячами українського національного опору він утворює Українську національну раду - орган який представляв українців в еміграції.
Перебуваючи у вигнані він до останніх своїх днів боровся за вільну Україну. Як і будь-яка людина, Андрій Мельник робив помилки, але він завжди був вірним Україні. Так як і кожен справжній український військовий!
@OstanniyCapitalist