Шурма пояснив що єврокомісія не проти зниження пдв на перехідний період
Сьогодні в Інтернеті з'явилося інтерв'ю одного зі авторів проєкту податкової реформи "10-10-10" Ростислава Шурми, де він пояснив, що Єврокомісія начебто і не виступає проти зниження ставки ПДВ, принаймні на час перехідного періоду.
Один з варіантів, який якраз передбачає пільговий період, передбачає зниження ставки ПДВ в Україні до 10%, при цьому, всі пільгові ставки - скасовуються.
На нашу думку, така ідея немає нічого спільного з реальністю. Скасування пільгових ставок ПДВ не виступить компенсатором: ці ставки застосовуються на лікарські препарати (7%), освітні та медичні послуги (у більшості випадків 0%).
У період з січня по грудень минулого року, ПДВ приніс в український бюджет близько 28,43% всіх доходів (і це з врахуванням компенсацій, які правда в цьому році були де-факто заморожені). З них 13,29% - ПДВ на вітчизняні товари, 15,14% - ПДВ на імпортні.
У 2021 році лише один ПДВ з імпортних товарів приносив до бюджету 29,36%. Для порівняння, у 2021 році податок на доходи фізсосіб - 10,61%, прибуток підприємств - 11,39%. Відтак, ПДВ є головним податком нашого бюджету.
А тепер давайте проаналізуємо, чи зможе стати компенсатором скасування пільгових ставок на ПДВ? Візьмемо структуру видатків українських домогосподарств у 2021 році, доступна на сайті Держстату.
Відтак, Шурма пропонує знизити ставку ПДВ з 20% до 10%. Середні сукупні витрати одного домогосподарства у 2021 році - 11243,4 грн. Беремо від цієї суми частину споживчих витрат НЕ на освіту та медпослуги - 85,6% або 9624 гривні. Візьмемо 20% ПДВ - 1925 гривень. Знизимо це ПДВ з 20% до 10% - 962,4 гривні. Різниця така ж.
А тепер візьмемо наші видатки на освіту, медичні послуги та ліки - 5,7% або 640 гривень. Давайте порахуємо підвищення ставки з 0% до 10% - 64 гривні.
Компенсатор, на який ми заслуговуємо. Звичайно, можна заперечити і сказати, що не все ПДВ до нас приходить через домогосподарства, що у нас не всі білі і пухнасті, що на базарі та у маршрутці про той ПДВ ніхто не чув, але факт є фактом - у більшості випадків ви оплачуєте товар чи послугу, а підприємство з цього продажу сплачує ПДВ. Це приблизні підрахунки, які мають вам показати, що зниження ставки ПДВ на більшість товарів і ліквідація пільг не скомпенсують один одного.
У нас і так біда з державними фінансами, і замість того, щоб збільшувати прозорість податкової, налагоджувати справжній діалог між воюючою державою та бізнесом, дехто займається відкритим популізмом. І це у час, коли половину бюджету нам забезпечують наші союзники.
Ми не можемо попросити наших міжнародних партнерів оплатити за нас пиво у супермаркеті. Відтак, ми не можемо влаштовувати атракціони небаченої щедрості під час війни чи після неї. В Україні є простір для зменшення податкового навантаження, але він далеко не такий широкий, яким його малюють.
Є сфери, де можна і потрібно замістити Уряд, але не варто забувати і про ті складнощі, які у нас є під час війни і будуть після війни. Такі як ветерани та їх реабілітація, допомога сім'ям полеглих за свободу України, оборонне замовлення, озброєння армії, тощо.
Та і податки на споживання були останнім, що знижували під час економічних реформ. Приклад - реформи Маргарет Тетчер, за яких ПДВ у Сполученому Королівстві зріс з 10 до 15%.
Зменшення ПДВ на 10% не стане тим самим імпульсом для споживання, справжнім імпульсом для споживання стане відновлення економічного зростання і відповідно збільшення доходів населення. Таке зменшення стане лише додатковим фактором дестабілізації державних фінансів.
А забезпечити стале і швидке зростання економіки неможливо без іноземних інвестицій. Щоб їх залучити необхідне зменшення податків на прибуток, прозорі податкова та судова системи, з чим у нас проблеми. Саме інтеграція України у світові виробничі ланцюги, збільшення обсягів експорту призведе до збільшення споживання і податкових надходжень.
@OstanniyCapitalist
