Post 618142
Поки українські юнкери та студенти готувалися прийняти бій на станції Крути, п'ята колона готувала виступ аби відкрити браму для військ Муравйова. Так почалося повстання Арсеналі.
Український уряд в той час почав переговори з країнами Четверного союзу про мир, підписання такого документа могло означати визнання незалежності України від Російської імперії. Для товаріща Леніна це означало втрату великої ресурсної бази. Більшовики на території України підіймати повстання аби зобразити своє вторгнення як громадянську війну в УНР.
Українські війська в Києві як і загалом армія УНР була розкладена. Необачна політика УНР, її віра в "народне ополчення" та тупоголовий пацифізм пришвидшували цей процес. Замість проукраїнської агітації діяли соціалістичні всіх відтінків та сортів. У таких умовах головною опорою УЦР стали добровольці.
Центром підготовки до збройного виступу проти Української Центральної Ради став завод «Арсенал». Щоб запобігти збройному виступу, загони Вільного козацтва вилучили з «Арсеналу» велику кількість зброї, провели обшуки на підприємствах міста, заарештували низку більшовицьких діячів. Закрили орган Київського комітету РСДРП(б) — газету «Голос социал-демократа». Для остаточної ліквідації більшовицького осередку на «Арсеналі» планували вивезти звідти запаси вугілля, що мало призвести до зупинки виробництва та закриття заводу. Довідавшись про це, робітники «Арсеналу» провели мітинг і вирішили вчинити опір владі. Більшовицька агітація вже розбестила полк Тараса Шевченка, тому він віддав більшовикам всю вилучену раніше зброю. У ніч з 28 на 29 січня бунт почали солдати полку Сагайдачного.
У таких умовах здавалося, що червоні переможуть, але ця думка не подобалася українським добровольцям. Вільне козацтво та Січові стрільці стали на захист української влади. Вони захистили будівлю УЦР та відтиснули ворога від важливих будівель Києва. Дана ситуація трималася до підходу сил Гайдамацького Кошу Слобідської України під командуванням Симона Петлюри. Українські сили змогли отримати перевагу та подавити виступ. Українським військам навіть вдалося затримати очільників повстання, але по недалекоглядності помилували їх. А жаль, бо мертві не могли поділитися досвідом.
Цікаво підмітити, що гайдамаком був геній українського кіно - Олександр Довженко. Уже за совіцьких часів він зніме фільм, що оспівуватиме боротьбу по іншу сторону барикад. Перемога сил УЦР виграло час та можливість укласти мирний договір з Центральними державами.
Історія подій на "Арсеналі" дає нам два уроки: 1) український доброволець буде боротися за свою землю до останнього подиху 2) п'ята колона має бути обмежена в своїх впливах на суспільство. Саме так, недалеко від "Арсеналу" знаходиться центр руzzкого міра - Києво-Печерська лавра. Як і 106 років тому там цвіте антиукраїнська думка, а при нагідному шансі вони будуть далі негативно впливати на наш розвиток. Наша ціль повернути наші святині та позбавити московських попів легітимності.
І частиною процесу визволення Лаври і повернення її українській нації може стати зокрема ваш участь у петиції за скасування рішення про перейменування частини вулиці Івана Мазепи на Лаврську, прийнятого під тиском регіоналів і московських попів, залишилося ще трохи щоб набрати необхідну кількість голосів: