Сша і нато заперечують зв язок між зловживаннями та західною зброєю для україни
Представники Сполучених Штатів і НАТО кажуть, що звинувачення у зловживаннях не пов’язані з мільярдними передачами зброї та боєприпасів, які Україна отримала із Заходу. Дійсно, найкращі докази ефективного використання західної військової допомоги демонструються на полі бою, де українські сили відзначилися успіхом.
Крім того, реакція уряду України на звинувачення в шахрайстві та потенційній корупції була надзвичайно розумною. Безпосередні відповідальні за підозрілі контракти звільнилися, розпочато кримінальне провадження. Більше того, міністерство оборони та парламент швидко знайшли золоту середину між секретністю та підзвітністю у закупівлях під час війни.
Однак, незважаючи на ці факти, невелика група ревних антикорупційних активістів і журналістів — ніхто з яких не мав безпосереднього досвіду роботи в секторах національної безпеки чи військової промисловості — закликає до відставки або звільнення відомого Резнікова.
Будь-яка корупція та підвищення цін, звичайно, заслуговують на розслідування та покарання — особливо в країні, де кожен вкрадений долар послаблює військові зусилля. Тим не менш, враховуючи масштаби воєнного бюджету, який займає левову частку державних витрат і ресурсів, важливо усвідомлювати, що таких інцидентів, швидше за все, не уникнути навіть за наявності найкращих систем контролю та аудиту.
Це тим більше актуально, враховуючи умови, з якими Україна зіткнулася в перші місяці 2022 року, коли російські війська швидко просувалися, оскільки пріоритетом у той небезпечний час було швидко отримати доступні постачання, тоді як Збройні сили, національна гвардія та територіальна оборона країни були розширені.
У 1982 році, під час перших днів президентства Рональда Рейгана в США та нарощування військової сили країни проти совєтської загрози, відомий мислитель Едвард Люттвак (чиї новітні ідеї щодо війни з Росією не були добре сприйняті українцями) опублікував важливе есе під назвою «Чому нам потрібно більше марнотратства, шахрайства та зловживань у Пентагоні».
Провокаційний заголовок Люттвака висловлював досить приземлену думку: США потребують значно більшого оборонного бюджету, і в такому зростаючому бюджеті неминуче будуть марнотратство, час від часу шахрайство та погане управління. Далі Люттвак стверджував, що надзвичайно важливо намагатися реагувати на такі системні збої та мінімізувати їх, розуміючи при цьому, що вони неминучі та не повинні підривати потребу у сильній армії, побудованій на інноваціях.
Він також застеріг від надмірного цивільного мікроменеджменту та контролю, зробивши висновок: «Якщо ціна мудрої стратегії, кращих оперативних методів і більш винахідливої тактики справді є нехтування мікроменеджментом, то так тому і бути».
Аргумент Люттвака має значення для України, яка зараз потрапила в екзистенціальну війну проти Росії.
Серед нинішнього набору звинувачень і українська громадськість, і західні друзі України повинні визнати, що в системах контролю військових час від часу траплятимуться подібні випадки. І ці невдачі слід розглядати як норму для будь-якої армії, яка швидко розбудовується та справляється з вимогами воєнного часу.
Безперечно, такі ситуації мають призвести до вдосконалення системи контролю та покарання винних у корупції. Однак вони не повинні спровокувати полювання на відьом, яке може без потреби зруйнувати дуже ефективне керівництво сектору оборони і безпеки України.
Час від часу невдачі міністерства оборони потрібно зважено порівнювати з вражаючими досягненнями Резнікова. Він став одним з найефективніших захисникіа військової допомоги на Заході, а його переконливі аргументи завоювали довіру західних союзників.
Україна має міняти коней на середині переправи лише за винятково серйозних обставин — а, судячи з того, що нам відомо, таких обставин наразі немає.
2/2
@OstanniyCapitalist
