Як повномасштабна війна вплинула на український імпорт?
У наших попередніх економічних постах ми неодноразово говорили про ті логістичні проблеми з якими стикнулися українські підприємці з початком війни. Дуже багато постачальників опинилося на окупованій території, частина взагалі була знищена. Відтак, дефіцит товарів довелося у терміновому порядку замінювати імпортом.
Також війна дещо змінила і структуру попиту в Україні. Через потреби армії, зріс попит на продукцію легкої промисловості - насамперед одяг та взуття. Натомість. Неминуче впала купівельна спроможність.
Ми ще в серпні казали про проблеми, що принесе ідея НБУ керівництва Кирила Шевченка про введення 10% податку на купівлю всієї валюти. В умовах порушення логістики та дефіциту товарів це було б вистрілом у ногу. То ж раді тому, що у той час Уряд довів тодішньому Голові НБУ помилковість такого кроку.
Нещодавно Держстат опублікував матеріали про зовнішню торгівлю України у січні 2023 року. Якщо про експорт ми вже говорили - трагічна ситуація у гірничо-металургійному комплексі та проблеми з агроекспортом, то тепер варто детальніше розглянути імпорт.
Відносно січня 2022 року майже не скоротився імпорт готових харчових продуктів (96,9% від обсягу 2022), текстильних матеріалів та одягу (94,7%), пального (92,7%). Попри зменшення чисельності населення через міграцію, імпорт харчових продуктів зріс через необхідність імпорту дефіцитних товарів.
Прикладом тут може бути сік, де до війни значну частину ринку займала "Сандора", завод якої знаходиться на Миколаївщині і був розкрадений російськими окупантами. Підприємство змогло відновити свою роботу лише через рік, якраз цього місяця, в обмеженому режимі. Натомість, інші вітчизняні виробники не могли впоратися з таким різким дефіцитом і на полицях з'явилися соки іноземних підприємств. "Сандора" - це лише один з багатьох прикладів, тут можна згадати ще й "Чумак" та трагічну долю його заводу у Новій Каховці.
Щодо імпорту пального - тут було декілька різновекторних факторів. Збільшення імпорту стимулювали військові дії, енергокриза, руйнація Кременчуцького та інших НПЗ. З іншого боку, зменшення стимулювали менша чисельність населення, економічна активність.
Щодо одягу зрозуміло - замовлення для ЗСУ втримали позиції. Проте тут є і позитивний для нашої економіки тренд - відносно 2022 року зріс імпорт необробленої шкіри - (на 8,8% відносно січня 2022) вочевидь через більший попит на взуття (берці). Позитив у тому, що зріс імпорт сировини, а не готової продукції - імпорту взуття впав на 22,8%.
Та не шкірою єдиною - зросли імпорт електричних машин (на 18,3%) - тут зіграли свою роль, генератори, коптери, старлінки та інше устаткування як для цивільного, так і воєнного призначення. А ось імпорт устаткування впав вдвічі - мало хто зараз в Україні розширюється чи оновлює виробничі фонди.
Лише на 10-12% скоротився імпорт наземного транспорту (переважно автомобілі) та оптичних приладів (тепловізорів, ПНВ, фотокамер, тощо). Знову ж, війна втримала імпорт цих позицій.
Попри відновлювальні роботи, будівничий сектор переживає кризу, тож падіння імпорту виробів з каменю. цементу, гіпсу - 38,5%. І це попри руйнування заводу "Knauf" під Бахмутом. Поки що ні відновлювальні роботи, ні нове будівництво, не можуть забезпечити нормальне функціонування цього сектору.
Катастрофічно впав імпорт деревини (на майже 70%) - сировини для меблів. Враховуючи завантаженість логістичних коридорів, за наявності замовлень, українські виробники надавали перевагу вітчизняні деревині. Також катастрофічно впав імпорт добрив (на майже 60%), багато з яких надходили з росії. Нагадуємо, основною сировиною для їх виробництва є природній газ.
1 / 2
@OstanniyCapitalist
