Чи змінить щось візит Сі Цзіньпіня до Москви?
Візит китайського лідера може ознаменувати нову віху в китайсько-російських відносинах та поліпшити їх стан. Проте не зможе втілити всіх сподівань Московії на всебічну підтримку від КНР у війні.
Попри всю конфронтацію із Заходом, комуністичний Китай і досі залежний від торгівлі та технологій цивілізованих країн.
США досі є головними торговельними партнерами КНР, на них припадає близько 17% торгівлі Китаю.
Експорт Китаю це в основному товари, які виробляються за західними патентами та технологіями, що робить КНР залежною від західних технологій для виробництва, які є лідерами для китайського імпорту.
На зовнішню торгівлю припадає понад третина внутрішнього валового продукту, серед лідерів знову ж таки США, Японія, Республіка Корея, Австралія та Німеччина.
Звичайно, що китайські комуністи посилюють свою владу і йдуть на системну конфронтацію із Заходом та хочуть домінувати у світі, проте можливостей на сьогодні для цього недостатньо.
Китай безперечно планує використовувати московію у власних геополітичних інтересах. Впливаючи на москву та використовуючи її переваги, зокрема вихід на Арктику.
КНР буде і надалі використовувати дешевий російський ресурс.
Натомість Москва отримає можливість обпертися об Китай і перебудувати свою економіку на антизахідних позиціях. Знов таки, потрапивши в тотальну залежність від Пекіну.
Проте, з огляду на вищеперелічені факти залежності КНР від Заходу, китайці будуть надзвичайно обережними і не дадуть відкритої потрібної військової допомоги московитам.
Як наслідок, Московія отримає шанс зберігати стабільність режиму. З іншої сторони, можливості масштабувати конфлікт втягнувши в нього відкрито Китай, наразі не вдасться.
Це дає нам час для боротьби і подальшого посилення.
Але варто запам‘ятати, що небажання конфронтувати відкрито з Заходом явище тимчасове. Тому часу ґавити нам не можна.
Ну і домашнє завдання для нашого МЗС, яке непогано і зараз виконується.
Війна московії має бути загарбницькою в очах якомога більшої кількості держав світу, не тільки в очах Заходу. Це теж стримуватиме КНР у підтримці Москви, адже Пекіну не потрібні зайві репутаційні втрати. Власне, ми вже успішно працюємо зі значною кількістю арабських країн і не тільки, які голосують за наші резолюції в ООН. Це треба продовжувати.
Пам’ятайте, комуністичний Китай вибудовує союзницькі відносини з Росією і є потенційним ворогом, це нова реальність.
@OstanniyCapitalist
