Треба відкинути радянський підхід до освіти і прийняти європейський
Ми повинні відкинути цей совітський підхід до освіти і прийняти більш європейську та конкурентну систему. Ми повинні вимагати, щоб наші вищі навчальні заклади дотримувалися суворих стандартів якості та несли відповідальність за результати своїх випускників. Ми повинні стимулювати навчальні заклади зосередитися на наданні високоякісної освіти, яка надає студентам навички та знання, необхідні їм для конкуренції в сучасній глобальній економіці.
Це вимагатиме фундаментальних змін у нашому баченні та підходах до системи вищої освіти. Треба інвестувати в якість, а не в кількість, і надавати пріоритет результатам, а не числу студентів. Нам потрібно створити культуру досконалості та інновацій, яка б приваблювала найкращих і найяскравіших студентів, викладачів та дослідників.
Нам треба заохочувати нашу молодь до кар'єри в галузях науки, технологій, інженерії та математики (STEM), які дійсно роблять нас спроможними до глобальної конкуренції, а не плодити нескінченну кількість «юристів», «економістів» та «міжнародників».
Нам потрібно створити конкурентне середовище, яке б винагороджувало заклади за підготовку високоякісних випускників та наукові дослідження. Це означає інвестувати в діяльність тих, хто справді працює і досягає реальних результатів, і сміливо відкидати тих, хто займається пустопорожньою балаканиною.
Одним із ключових аспектів такого конкурентного середовища є створення системи, за якої навчальні заклади будуть зацікавлені у відрахуванні недобросовісних студентів і звільненні непрофесійних викладачів та наукових співробітників. Цього можна досягти шляхом встановлення стандартів якості, які фокусуються на частці працевлаштованих випускників, участі у наукових дослідженнях та залученості до створення якісних робіт міжнародного рівня.
Заклади, які відповідають або перевищують ці стандарти, мають бути винагороджені збільшенням фінансування та ресурсів, тоді як ті, що не відповідають, повинні зіткнутися з серйозними наслідками, аж до позбавлення державного фінансування або ліквідації такого закладу.
На тлі усіх тих викликів, з якими наша нація стикається на своєму шляху становлення останні десятиліття, ми стали набагато більш зрілими. Настав час визнати, що у нас немає "золота Полуботка". Хоча наші чиновники люблять хвалитися високою якістю та доступністю освіти в Україні, реальність така, що наша система освіти лише імітує діяльність, і у нас дуже мало дійсно якісних фахівців, які можуть конкурувати з їхніми колегами у тих же країнах ЦСЄ, не говорячи вже про провідні західні держави.
Ми маємо великий потенціал, і наша система освіти може забезпечити нам доступ і можливості для отримання знань і розвитку науки, але коли ми торкаємося реальної спроможності конкурувати та давати якісних спеціалістів чи дослідження, то вона надзвичайно мала і це треба долати.
Проблема плагіату та академічної недоброчесності виходить за рамки справи плагіату у роботах наших останніх міністрів освіти. Якщо ми копнемо глибше, то знайдемо плагіат у більшості наших "кандидатів і докторів наук". Це не просто індивідуальна проблема, а системна. Тож ми думаємо, що оцінювати наших чиновників слід не лише за їхніми науковими званнями, а за якістю їхньої роботи та сміливістю реформувати прогнившу совітську систему освіти, роблячи її більш конкурентною та усуваючи неспроможні елементи.
Ми на Капіталісті надзвичайно раді усуненню Шкарлета, який приніс і так ницій системі освіти стільки шкоди, сприяючи її найгіршим проявам. Отже, уважно слідкуємо і працюємо, щоб більше такої ганьби в нашій історії не було, особливо в такі важливі часи, як зараз.
Вітаємо нового міністра з правильним рішенням визнати помилку і виправити її.
Підсумуємо усе написане чудовими словами Тетчер:
«Допоможи мені вивільнити тих, хто створює багатство, і змусити руйнівників тікати в укриття».
2/2
@OstanniyCapitalist
