Як енергокриза вплинула на транспортний сектор?
Транспортна інфраструктура - це артерії економіки. По ній рухаються товари, гроші, капітали, робоча сила. Відтак, транспортна статистика завжди цікава, оскільки дає побачити стан справ в економіці.
Нещодавно Держстат опублікував статистику по перевезенням пасажирів та вантажів всіма видами транспорту. На її основі ми вирішили подивитися на те, як змінилася українська економіка із початком повномасштабного вторгнення та енергокризи.
У якості року для порівняння ми вирішили обрати 2019 рік. Річ у тому, що порівняння з 2021 чи 2020 було б неправильним, особливо у секторі пасажирських перевезень через ковід-обмеження. Те саме і стосується вантажоперевезень, навіть на початку 2022 року українська економіка все ще не дійшла до доковідного рівня.
Зі статистики ми можемо побачити поступове відновлення економічної активності впродовж літа 2022. Традиційно пік що вантажних, що пасажирських перевезень припадає вересень-жовтень. У цій статистиці наведені не лише перевезення залізницею, а й іншим транспортом, тож дивуватися не треба. Якраз починається навчальний рік та виходить на пік збір врожаю.
Правда, тут ми також можемо побачити, що через обмеженість логістичних коридорів, минулого року чіткого піку не було. Та і сам обсяг відстає більше ніж у половину - в основному через кризу в металургії, на підприємства яких "зернова угода" не поширюється.
Також по графіку можна побачити, що вантажні перевезення відновлювалися швидше за пасажирські. Тут нічого особливого - у перші місяці у Києві та Харкові метрополітени працювали як укриття, більша частина маршрутів громадського транспорту була скасована. Залізничні перевезення були переважно евакуаційними.
Дуже цікаво на перевезення вплинула енергокриза. Щоб дізнатися, як вона вплинула на транспортний сектор, ми вирішили підрахувати показники цього сектору у разі, якби енергокризи не було.
Для цього було взято відношення місяць до попереднього місяця у 2019 році. З нього було взято коєфіцієнт на який ми і множили показник від жовтня 2022. Відтак помаранчеве - це якби енергокризи не було, синє - фактичні показники.
Нехай вас не дивує скачок вантажоперевезень у жовтні, оскільки експорт ще стрімко зростав (пік зернового коридору) і енергокриза ще не мала такого сильного впливу на сектор виробництва. Але вже у цей момент почали зупиняти рух електротранспорту, починалася криза у секторі послуг, збільшувався інтервал поїздів метро. Відтак, пасажироперевезення падали.
На листопад припаде пік кризи - енергодефіцит доходить і до сектору виробництва, ще не було закуплено достатньо генераторів. Та сама ситуація була і у секторі послуг. Генератори лише почали масово завозитися до України. Відповідно, через падіння обсягів виробництва, падають і обсяги перевезень.
Вже у грудні в Україну було навезено щонайменше 400 тисяч генераторів, сектори виробництва та послуг вже скупили вдосталь "резервних" потужностей, тож відбувається незначне перевищення прогнозованого рівня. Залізниця стає адаптивнішою до відключень, вивозяться ті вантажі, що не були вивезені у листопаді. Пасажиропотік теж зростає через новорічні свята та роз'їзди по країні.
На останок хочемо додати, що у найближчий час Україна все одно не зможе вийти на показники 2019 року через окупацію та руйнування. Дане порівняння просто дає нам розуміння того, які масштаб руйнувань та простою виробництв в економіці через війну. 2023 рік у будь-якому випадку буде кращим, оскільки вже ремонтуються колії до ЄС і будуються нові пункти перепуску.
Російська стратегія енергетичного терору повністю провалилася. Залякати людей не вийшло, ми вистояли. Єдина проблема - це те, що енерготерор сповільнив процес нашого економічного відновлення. Але "развала Украіни" не відбулося і не буде.
На даний момент, маємо вживати всі можливі заходи для стимулювання економічної активності - розширювати наземні експортні коридори, реконструювати Дунайські порти, ремонтувати енергомережу, сприяти нарощуванню виробництва військових товарів із залученням приватного капіталу (ті ж дрони).
@OstanniyCapitalist
