Російській "ресурсний" імперіалізм
Допис від нашого дружнього каналу Економічний вісник
Березень 2006, Володимир Путін відвідав Алжир. Сторони домовилися про закупівлю Алжиром зброї у РФ на суму $6,3 млрд.
Квітень 2008 року, Володимир Путін зустрівся в Тріполі с Каддафі, Москва списала $4,6 млрд боргів, а також підписали угоду на продаж Лівії воєнної техніки і угоду про участь "РЖД" в будівництві залізниці. Це дозволило б РФ контролювати стратегічний об'єкт, але проект зупинився через війну в Лівії
В 2015 Росією були підписані документи о співпраці в галузі атомної енергетики з Єгиптом.
Невдовзі після в Єгипті будуватиметься АЕС.
Це зовсім невелика кількість прикладів експансії РФ в Африці, де вона активно розширяє зону впливу і участь в політиці і економіці.
Але у цій статті буде розібрана російська імперська політика.
Перш за все необхідно висвітлити, як Росія захоплює або нарощує вплив в галузях різних країнах, щоб створити залежність від своїх ресурсів.
Найчастіше це газ/нафта та електроенергія, рідше вдається використовувати залежність від металургії і видобувної промисловості.
Також одними зі способів впливати є радянські кредити і паразитування на, також радянських до речі, зв'язках країн Африки і Азії з ссср, нині Росії.
Фінансова залежність, ВПК.
Повертаючись до Алжиру, він не зміг віддати борги, вони були прострочені, але Алжир зобов'язався закупити у РФ військову техніку на 6,3 млрд доларів, при тому що оборонний бюджет у Алжира був 7 млрд доларів, рекордна цифра 10 млрд доларів.
Ця угода укріпила позиції російського ВПК, й на даний момент 80% імпорту зброї і техніки Алжиру забезпечує Росія.
Для розуміння масштабів угоди, перерахую частину положень з неї: РФ поставить 300 танків і 64 літаків.
Взагалі РФ забезпечує 49% імпорту зброї Північної Африки.
Це навіть "викликало інтерес ЗС США. По словах голови Африканського командування, Москва чинить негативний вплив на ситуацію в Африці і може зашкодити американським інтересам".
Нафта/газ.
Активи за кордоном у нафтогазових ТНК швидко зростали, у "Лукойл", наприклад, в 2006 році $18,9 доларів, в 2012 вже $29,1 млрд, у "Газпром" $10,6 млрд в $20 млрд відповідно.
Самі ж росіяни в ЗМІ пишуть так - «допомога держави бізнесу для виходу на зовнішні ринки зводиться до, в основному, лобі крупних угод, часто доволі успішних, де участь приймають держкорпорації.
На 2008 рік в філіалах ТНК РФ працює 150 тис. робітників.
Україна.
В Україні до 2014 року 85% усіх НПЗ належало російським компаніям, і таким чином монополії РФ визначали правила, по яких грав паливний бізнес в Україні.
Також відома історія щодо газових воїн, зупинка постачання газу до України, що призвело, в умовах крайньої залежності, до численних проблем.
Не слід забувати про скидки на газ на $40 млрд. за лояльність Януковича.
Й щодо корпорацій, не важко знайти зв'язки колишнього лідера проросійської партії "ОПЗЖ", Медведчука, який прямо афілійований з Росією, через бізнес зв'язки на мільярди доларів. Саме це робить його бенефіціаром лобі російських нафтових монополій, бо він безпосередньо орієнтований на бізнес з РФ.
Ще одним інструментом впливу є те, що Україна з радянських часів орієнтована в імпорті і експорті на Росію, і взагалі економіка побудована на ресурсах, формуючи кластер. На РФ приходилося більше 1/3 експорту вугілля, продукції металургії (+ вагони і труби).
Експорт металів, вугілля, вагонів, машин, обладнання до 2014 переважно був зав'язаний на російській ринок.
Але в РФ є саме такі виробництва, що випускають саме таку продукцію.
Вони руйнували українські компанії, встановлюючи в РФ мита, торгові бар'єри і т.п.
При чому, вони могли блокувати доступ до російського ринку, а могли й демпінгувати на українських ринках, часто руйнували українські підприємства в прямому сенсі слова.
1/2
