Базова інфляція переглянута в бік підвищення, але поступово знижуватиметься

Після піку у 2022 році споживча інфляція продовжила знижуватися в першому кварталі 2023 року на тлі різкого сповільнення зростання цін на енергоносії. Однак базова інфляція (споживча інфляція без урахування цін на енергоносії та необроблені харчові продукти) виявилася більш стійкою. У березні вона досягла історичного максимуму в 7,6%, але, за прогнозом, поступово знижуватиметься на прогнозному горизонті, оскільки маржа прибутку поглинає вищий тиск на заробітну плату та умови фінансування стають жорсткішими. Квітневий експрес-індекс споживчих цін для єврозони свідчить про незначне зниження базової інфляції, що вказує на те, що вона могла досягти піку в першому кварталі, як і прогнозувалося. У річному вимірі базова інфляція в єврозоні у 2023 році становитиме в середньому 6,1%, а потім знизиться до 3,2% у 2024 році, залишаючись вищою за споживчу інфляцію в обох прогнозних роках.

Ринок праці залишається стійким до економічного сповільнення

Рекордно сильний ринок праці зміцнює стійкість економіки ЄС. У березні 2023 року рівень безробіття в ЄС сягнув нового рекордно низького показника - 6,0%, а показники участі та зайнятості перебувають на рекордно високому рівні.

Очікується, що ринок праці ЄС м'яко відреагує на уповільнення темпів економічного зростання. Зростання зайнятості прогнозується на рівні 0,5% цього року, а потім знизиться до 0,4% у 2024 році. Рівень безробіття залишиться трохи вищим за 6%. Зростання заробітних плат прискорилося з початку 2022 року, але поки що залишається значно нижчим за інфляцію.

Державні дефіцити скоротяться, особливо у 2024 році

Незважаючи на запровадження заходів підтримки для пом'якшення впливу високих цін на енергоносії, високі темпи номінального зростання та скасування залишкових коштів, виданих під час пандемії, призвели до подальшого зниження сукупного дефіциту державного бюджету ЄС у 2022 році до 3,4% від ВВП. У 2023 році та ще помітніше у 2024 році падіння цін на енергоносії має дозволити урядам поступово згортати заходи енергетичної підтримки, що сприятиме подальшому скороченню дефіциту до 3,1% та 2,4% ВВП відповідно. Прогнозується, що відношення сукупного боргу ЄС до ВВП неухильно знижуватиметься до рівня нижче 83% у 2024 році (90% в єврозоні), що все ще перевищує допандемічний рівень. Фіскальні траєкторії держав-членів значно різняться між собою.

Хоча інфляція може сприяти поліпшенню державних фінансів у короткостроковій перспективі, цей ефект неминуче розсіюватиметься з часом, оскільки витрати на погашення боргу зростатимуть, а державні видатки поступово пристосовуватимуться до вищого рівня цін.

Ризики погіршення економічних перспектив зросли

Більш стійка базова інфляція може продовжувати обмежувати купівельну спроможність домогосподарств та вимагати більш жорсткої реакції монетарної політики, що матиме широкі макрофінансові наслідки. Крім того, нові епізоди фінансового стресу можуть призвести до подальшого зростання несприйняття ризиків, що спричинить виразніше посилення стандартів кредитування, ніж передбачалося в цьому прогнозі. Експансіоністська фіскальна політика сприятиме подальшому прискоренню інфляції, що нівелюватиме заходи монетарної політики. Крім того, можуть виникнути нові виклики для світової економіки внаслідок потрясінь у банківському секторі або у зв'язку з ширшою геополітичною напруженістю. З позитивного боку, більш сприятлива динаміка цін на енергоносії призведе до швидшого зниження базової інфляції, що позитивно вплине на внутрішній попит. З іншого боку, зберігається невизначеність, спричинена триваючим вторгненням Росії в Україну.

@OstanniyCapitalist