Що сталось з курсом у 1 кварталі 2023 року? І причому тут НБУ.

Так, це знову інфляційний звіт, ми також в шоці з його величини, але і дані цікаві там, тому почнімо.

Ситуація на валютному ринку була неоднорідною протягом кварталу. На початку року попит на валюту залишався високим, через значні витрати уряду наприкінці 2022 року. Надалі попит послаблювався, завдяки кращій ситуації в енергетиці, а також знизились обсяги чистої купівлі банками. Окрім того, зменшились обсяги купівлі валюти населенням.

На готівковому ринку попит також зменшився, про це свідчить зменшення спреду між готівковим та офіційним курсом (з близько 12% наприкінці 2022 року – до 3.6% наприкінці березня 2023 року).

Окрім заходів НБУ, цьому також сприяло сезонне збільшення пропозиції готівкової іноземної валюти аграріями, які здійснювали закупівлі посівного матеріалу, добрив та пального для проведення посівної.

Щодо заходів НБУ, то це в першу чергу політика зі збільшення привабливості гривневих активів. Ми писали про неї тут.

Пропозиція валюти на безготівковому ринку формувалася переважно підприємствами АПК та сезонним чинником – настанням строків сплати річних податків. Загальний обсяг пропозиції валюти дещо знизився порівняно із IV кварталом 2022 року.

НБУ балансував валютний ринок за рахунок інтервенцій, обсяги яких з початку року зменшувалися (з понад 3 млрд дол. у січні до 1.7 млрд дол. у березні). Проте, валютний ринок досі залишається залежним від інтервенцій НБУ, які й надалі відіграватимуть значну роль у підтримці курсової стійкості.

Наразі курсова стійкість значною мірою забезпечується жорсткими валютними обмеженнями. Їхня ефективність з часом послаблюється, а їх обмежувальний вплив на економічну активність – навпаки посилюється.

Тому проведення валютної лібералізації в осяжній перспективі стає дедалі актуальнішим.

@OstanniyCapitalist