Глобальна продовольча криза, якій не судилося статися
Минулої весни та літа був сплеск занепокоєння щодо глобальної продовольчої кризи. Зниження експорту зерна з України, нафтогазовий шок, що вдарив по енергоємному сільськогосподарському виробництву і транспорту, перебої у світовому судноплавстві та загальна висока інфляція – все це додалося.
Москва перетворювала зерно на зброю, перекриваючи поставки на світові ринки, що могло призвести до продовольчих криз у країнах, що розвиваються, особливо в Африці. Тоді уряди почали обмежувати експорт – Індія за кілька тижнів перейшла від запевнень, що нагодує світ, до блокування експорту пшениці – і повторення продовольчої кризи 2007-2008 років здавалося цілком можливим.
А потім... практично нічого. Ціни на продукти харчування впали. Експортні обмеження були зняті. Хотілося б думати, що це сталося тому, що уряди та СОТ стали краще управляти торгівлею продовольством та обмежувати експортний контроль. Насправді, це була серія хороших врожаїв і пристосування торговельної системи до ненадійних поставок з України.
Протягом останнього тижня ми спостерігали певну репризу минулого літа. Як і в листопаді минулого року, Росія ненадовго призупинила Чорноморську зернову ініціативу, яка забезпечує безпечний прохід суден, що експортують продовольство та добрива з України, а цього разу додала ще одну порцію зла, бомбардуючи українські зерносховища. Москва все ще намагається грати в зернову геополітику, плануючи перетворити країни на південь від Сахари на васалів (її улюблений тип союзників), постачаючи їм продовольство, яке вони раніше імпортували з України. А Індія оголосила про обмеження експорту рису.
Проте реакція не була катастрофічною. Минулого тижня світові ціни на пшеницю зросли на 12%, але все ще не набагато перевищують половину рівня річної давнини.
З політичної точки зору, Туреччина і Катар навряд чи піддадуться на африканський шантаж Росії. Ціни на добрива впали більш ніж удвічі з весни минулого року, що відображає падіння вартості енергоносіїв. Ціни на рис досягли багаторічних максимумів, але Індія зробила винятки зі своєї заборони на експорт рису до країн з нестачею продовольства і цілком може зробити це знову.
Чому така приглушена реакція ринку? По-перше, інвестори, можливо, вже заклали в ціну значні перебої в постачанні з України. По-друге, світові врожаї продовжують добре рости, незважаючи на низку екстремальних погодних явищ. Міністерство сільського господарства США заявляє, що виробництво пшениці досягне рекордного рівня у 2023-24 роках, а частка американського виробництва, що постраждала від посухи, фактично знижується.
Призупинення дії Чорноморської угоди в основному вдарить по Україні та деяких бідних країнах-імпортерах продовольства. Очевидно, що це небажано, особливо з огляду на те, що країни Центральної та Східної Європи продовжують чинити опір українському експорту зерна, а також з огляду на складність пошуку альтернативних експортних маршрутів. Але це не буде таким широкомасштабним зривом, який змусить Європу і США схилити Київ до припинення вогню і мирних переговорів. Країни Африки на південь від Сахари, можливо, більш охоче критикують Росію, але більшість країн з низьким рівнем доходу все одно уникають вступати у війну на чиємусь боці. Як і у випадку з постачанням газу до Західної Європи, спроба Путіна використати експорт продовольства як зброю не спрацювала.
@OstanniyCapitalist
