Апологети парядочка хочуть цісаря замість свободи

Трошки з приводу парядочка. Проблема апологетів цього підходу в тому, що вони абсолютизують парядочек, бажаючи передати свою волю і свободу якомусь цісарю.

Радимо почитати Вузький коридор, економічних інституалістів Аджемоглу і Робінсона.

Вони гарно пояснюють, що розвинена країна це протирчіний мікс сильної держави, яка вміє в порядочек і проактивного суспільства, яке постійно ставить в рамки державу.

Тобто порядочек в першу чергу від компетенції і звісно повноважень, які постійно контролюються суспільством. А не через тупорилу віру в те, що концентрація влади у когось в руках веде до кращого життя.

Тому, держава має мати сильні інституції, але і бути максимально децентралізована. Має мати достатній бюджет і повановаження, але більшість активів в приватних руках громадян. Має мати незалежні інститути безпеки, але і право громадян захищати себе. Має мати чітку вертикаль, але і горизонтальні автономії і постійну зміну влади під час виборів.

І так далі і тому подібне.

Найбільша біда де порядочек кладеться на патерналізм. Де суспільство не нарване, не вміє казати своє "фе". Можна цей патерналізм обгрунтовувати чим хочеш. Шо ви работаєтє а нє скачетє і таке інше. Та в сухому залишку, це все про інфантилізм і диктатуру. І звісно ж про постійні кризи і бідність.

@OstanniyCapitalist