Пріоритети комуністів ускладнюють плани відродження економіки Китаю

Ідеологія керує економічною політикою КНР до такого рівня, якого не було з часів відкриття країни Заходу майже півстоліття тому, стримуючи її лідерів від вжиття заходів для стимулювання економіки.

Економісти вважають, що прискорення переходу Китаю до економіки, яка більшою мірою орієнтована на споживачів, як у США, зробить зростання більш стійким у довгостроковій перспективі. 

Натомість Сі Цзіньпін має глибоко вкорінені філософські заперечення проти зростання споживання в західному стилі. Він вважає таке зростання марнотратством, яке суперечить його меті зробити Китай провідною світовою промисловою та технологічною державою.

Також малоймовірними є значні ринкові зміни або різкий відхід від багаторічного переходу до більш централізованого контролю над економікою.

У своїй серпневій промові Сі заявив про намір Пекіна уникати більшого стимулювання в західному стилі. Він закликав до «терпіння» та наголосив на необхідності уникати наслідування західної моделі зростання.

Більш вірогідні варіанти включають збільшення витрат на інфраструктуру та подальше послаблення умов кредитування — після кількох недавніх скорочень процентних ставок.

Інвестиції в дороги, фабрики та інші важкі активи для стимулювання зростання приносять все меншу віддачу.

Низка економістів вважає, що чим довше Китай чекає, тим більше він ризикує скотитись у тривалу стагнацію. Водночас Варіанти стимулювання Пекіна ще більше обмежені високим рівнем боргу, особливо серед місцевих органів влади.

За даними Світового банку, після стабільного зростання протягом кількох років споживання домогосподарств у Китаї з 2016 року досягло плато на рівні приблизно 38% ВВП. Відпрвідний показник у США становить 68%.

Натомість режим Китаю надалі вірить, що скерування ресурсів у держсектор забезпечить зростання надійніше, ніж пожвавлення споживання домогосподарств.

@OstanniyCapitalist