ЄС бореться з Китаєм за латиноамериканський літій

Енергетична трансформація, що триває у світі, загострює конкуренцію за доступ до літію. Зростає значення його латиноамериканських видобувачів - особливо Аргентини, Болівії та Чилі, які мають більше половини її документально підтверджених світових ресурсів.

Ці країни мають різні концепції та темпи використання цього потенціалу. ЄС розглядає літій як одну зі своїх стратегічних сировинних матеріалів і прагне створити для нього стабільні ланцюжки поставок. З цією метою посилює співпрацю з країнами Латинської Америки на чолі з Чилі, найбільшим експортером літію до ЄС.

Реалізація стратегії Green Deal ЄС вимагає доступу до сировини, необхідної для «зеленого переходу». ЄС сильно залежить від їхнього імпорту, тому вживає різноманітних ініціатив для стабільних поставок.

За даними Євростату, у 2022 році на Чилі припадало понад 85%, а на Аргентину — 3,7% літію (у формі карбонату літію), імпортованого до ЄС – майже 95% йшло до Нідерландів, Бельгії та Німеччини.

ЄС підписав угоду з Чилі про інвестиції на 225 млн євро, щоб закріпити стабільність постачання літію і розвивати індустрії зеленого водню. Згодом домовленості було закріплено ширшою угодою про стійкі ланцюги постачання критичних матеріалів. З Аргентиною було досягнути подібних, але менш зобов’язуючих домовленостей.

Важливо, що ЄС бореться за вплив у так званому літієвому трикутнику: Болівія-Чилі-Аргентина, який має близько 65% світових розвіданих запасів цього матеріалу. Болівія має мільярдні контракти з Китаєм та РФ і схоже надовго залежна від Пекіна.

США в питанні літію робить ставку на Австралію, тому добре, Брюссель конкурує з КНР у цій сфері в Латинській Америці, не даючи Китаю монополізувати літієвий сектор континенту, імпортуючи необроблений матеріал для переробки на своїй території. Більше про ресурсний потенціал Латинської Америки писали тут.

@OstanniyCapitalist