Газові угоди з терміном завершення після 2050 року демонструють розрив реальності з кліматичними цілями ЄС

Через два дні після оголошення ЄС про плани поетапної відмови від більшості видів викопного палива задовго до 2050 року, Shell Plc підписала 27-річну угоду про закупівлю катарського ЗПГ для Нідерландів. Майже ідентичний контракт з Катаром підписала TotalEnergies SE щодо постання ЗПГ до Франції.

Європа досягла успіху в заміні імпорту дешевого російського газу — здебільшого купуючи зріджені версії палива в таких місцях, як США чи Катар, але швидко розпочати перехід до чистіших альтернатив виявилося важко.

Уряди ЄС віддали пріоритет розширенню відновлюваних джерел енергії після того, як війна РФ проти України підкреслила потребу в незалежних джерелах енергії, але висока вартість запозичень і сумніви у комерційній життєздатності деяких технологій зупинили такі інвестиції.

Тим часом Катар поспішає знайти клієнтів і використовує зростаючі побоювання щодо енергетичної безпеки, щоб укладати більш довгострокові угоди. Він інвестувала десятки мільярдів доларів, щоб збільшити видобуток на 64% до 2027 року.

Хоча європейські компанії спочатку не бажали підписувати довгострокові угоди, Shell придбала акції в ключових катарських проєктах ЗПГ, а італійська Eni SpA також є зацікавленою стороною.

Цілком можливо, що компанії вчасно отримали угоди, оскільки ЄС прагне заборонити угоди про постачання викопного палива без викидів, які триватимуть після 2049 року. З іншого боку, європейські чиновники зазначають, що компанії, які мають такі контракти не обов’язково будуть використовувати цей газ в ЄС і можуть продавати його в держави з меншими обмеженнями. Ці компанії також ризикують тим, що зелені технології можуть швидше розвинутися, а у них і далі будуть довгострокові зобов’язання з купівлі газу, що на той момент може втратити попит. Однак, на найближче десятиліття такий сценарій не передбачається

@OstanniyCapitalist