Чому ідея державного "кешбеку" за покупки може зашкодити Україні
На наших очах ми можемо побачити прогресування ідеї протекціонізму з простого запровадження підвищених мит на іноземні товари (чи взагалі заборону їх ввезення) до різноманітних "оригінальних" ідей типу кешбеку на вітчизняні товари. На жаль, лаври захисників українських виробників все ніяк не полишуть голови деяких українських урядовців. Замість того, щоб концентруватися на реальних проблемах виробництва, вони шукають прості рішення складних проблем, що сформувалися не за один рік.
Україна не може напряму запровадити підвищені мита на іноземні товари, тому що спричине санкції зі сторони СОТ та ЄС, до яких ми апелюємо у пошуках справедливості щодо нашого аграрного експорту. Відтак, у вітчизняних протекціоністів виникла нова ідея фікс - запровадити кешбек на купівлю українських товарів.
У цієї ідеї є купа проблем. Давайте по черзі:
1) Звідки взяти гроші на цей кешбек у державі, де соціальна видаткова частина фінансується за рахунок ґрантів та макрофінансової допомоги? Хто буде компенсувати банкам нарахований кешбек? Самі банки (за рахунок своїх прибутків)? Так з цього року для них особливі умови оподаткування прибутку (підвищена ставка).
2) Як визначити міру "українськості" товару? Чи достатньо буде просто прикрутити шильдик у якомусь ангарі в Україні, щоб машина стала "українською"? Чи достатньо буде перепакувати польське печиво в Україні, щоб воно стало "українським". Це ж яке поле для корупції!
3) В Україні вже був досвід підтримки вітчизняного виробника, який закінчився банкрутством останнього та низьким рівнем автомобілізації населення. Українські урядовці знову хочуть створити бульбашку для українських виробників, яка врешті-решт все одно лусне.
4) Український внутрішній ринок надзвичайно малий. 33 мільйони населення - у мірках глобальної економіки це ніщо. Ми тут багато говоримо про необхідність виробництва продукції з доданою вартістю, але часто забуваємо про те, що виробництво такої продукцїі потребує значних капіталовкладень (а відтак інвестицій) та швидкої окупності.
Намагатися зациклити вітчизняних виробників довкола свого малого внутрішнього ринку - шлях в нікуди. Зважаючи на розмір та платоспроможність ринку, перманентний дефіцит іноземної валюти, Україна має навпаки зосередитися на все глибшу інтеграцію у світові ланцюги постачання.
5) Ніякий кешбек на вітчизняні товари не вирішить таких проблем українських виробників як неповернення ПДВ, маски-шоу, корумповані суди, брак кваліфікованої робочої сили. Навіть самі урядовці оцінюють вихлоп цієї ідеї у зростанні споживчого попиту на цілих 0,14% ВВП.
1/2
@OstanniyCapitalist