Індивідуальна свобода як основа суспільного розвитку і гідності людини
Ми на Капіталісті завжди відстоювали принцип індивідуальної свободи, як такий, що забезпечує найкращі умови для самопрояву та гідності людини, а також конкурентне поле для розвитку усього суспільства. Та у цьому дописі ми вирішили детальніше розкрити погляд на те, як взаємодіють концепції індивідуальної та колективної ідентичності, щоб показати, що вони не заперечують один одного, а навпаки, доповнюють.
Дехто зводить індивідуальну свободу до плаского виміру ринку обміну ідеями і товарами, вважаючи, що взаємодія людей обмежується взаємовигідним обміном, а індивідуальність виявляється через раціональне переслідування власного щастя та інтересів
Насправді таке поняття суперечить справжній природі людської індивідуальності, яка, якщо подивитися на природу речей, виражається через ідентичність
Найбазовішим проявом нашої ідентичності є сімʼя. І якщо ми глянемо на те як вона функціонує, то в реальному житті більшість людей готові підтримувати навіть не взаємовигідні відносини в її межах. Наступним є громада. Більшість людей відчуває привʼязаність до своєї громади на підсвідомому рівні. Ми ідентифікуємо себе з місцем мешкання і готові відстоювати його інтереси, жертвувати свій час і ресурси на те щоб зробити його кращим. Ми витрачаємося на благоустрій, готові волонтерити, беремо участь у самоврядуванні, годуємо вуличних тварин, доглядаємо рослини, підбираємо сміття і т.д. Навіть якщо вкладені зусилля не пропорційнні віддачі.
Ця ієрархія ідентичності продовжується і далі - регіональна, національна, державна, юдео-християнська. Звичайно, чим віддаленішою є така приналежність, тим менше ми готові витрачати зусиль і віддавати без взаємовигоди. Це також залежить від ситуації і актуальності для такої ідентичності. Наприклад, коли загрози для нашої сімʼї чи громади менші за загрозу державі, то наше відчуття відповідальності щодо держави виходить на перший план. Водночас якщо загроза поєднує одразу кілька рівнів ідентичності, то привʼязаність до усіх тільки посилюється і мотивує до ще більшої рішучості їх захищати.
Наша колективна ідентичність виходить за межі простих потреб у базових послугах чи безпеці, а навпаки, ці потреби випливають з нашої ідентичності. Тому держави формуються навколо націй, а не на конкурентному полі різних урядів, які пропонують кращі чи гірші послуги чи безпеку. Саме тому ми готові жертвувати своїми інтересами і собою
Наші воїни на фронті не є працівниками, які надають послуги з безпеки. Вони є самовідданими людьми, які жертвують заради своєї ідентичності
Тому так, індивідуальна свобода займає ключову роль у здоровому розвитку суспільства. Але індивідуальна свобода не є відірваною від нашої ідентичності, а є засобом її прояву. Просто різні люди мають різну ідентичність і відчуття відповідальності, тому важливо, щоб вони мали свободу проявляти її по різному
Разом з тим, в окремих культурних просторах серед людей домінує одна спільна ідентичність, тому їхні взаємодії, очікування та способи самовираження мають характерні риси, які відрізняють їх від інших спільнот
Закарпаття має відмінну від Дніпра регіональну ідентичність. Тому житель Дніпра може спочатку не розуміти моделей взаємодії між закарпатцями, коли переїде туди жити, поки не пристосується. Але завдяки спільно виробленим моделям національної взаємодії вони набагато швидше зрозуміють одне одного на нейтральних умовах або території, наприклад, у Києві
@OstanniyCapitalist