ГУАМ або як Україна робила в розвитку суб'єктності

У 1997 році в Страсбурзі на саміті Ради Європи було схвалено Спільне Комюніке глав України, Грузії, Азербайджану й Молдови. Це була спроба України створити власну регіональну організацію, яка була б альтернативною СНД.

Вважається, що це була ідея Кучми в спробі суб'єктності та ведення більш вільної зовнішньої політики. Крім економічного фактору, який полягав у транзиті азербайджанської нафти до ЄС, був і зовнішньополітичний. Країни ГУАМ мали об'єднувати й свої ресурси для вирішення інших проблем. Але до 2004 року організація була мертвою. Країни в ній приймали виключно формально. А заяви мали невеликий вплив на регіон.

Усе змінив 2004 рік. Тоді в Україні до влади прийшли нацдеми, а в Грузії переміг Сакашвілі. Тому нова влада в Україні вирішила відновити занепалий проєкт. 22 квітня 2005 року у Кишиневі відбувся саміт ГУАМу. Держави-члени ГУАМ, як сказав президент України Віктор Ющенко, «більше не сприймають себе уламками СРСР» і мають намір стати локомотивом «третьої хвилі демократичних революцій» на просторі колишнього Союзу. Це була відповідь на зазіхання путінської росії, яка хотіла відігравати себе як арбітра всього пост-совіцького простору. Ця суб'єктність, наприклад, мала проявлятися у вирішені проблем з окупованими територіями: Абхазія, Південна Осетія, Придністров'я.

Але ефективних дій не вдалося зробити через промосковські дії президента Молдови, а також активні дії Кремля не вдалося сформувати ні миртворчі контингенти ні провести більш грунтовну спіпрацю. У 2010 році до влади прийшов Янукович, який поховав ідею ГУАМ. Була спроба в 2017 році воскресити активну діяльність організації, але все й закінчилося на економічних угодах.

ГУАМ була спробою в суб'єктність, яка провалилася з багатьох причин, але мабуть основною була та, що окрім Віктора Ющенка та Міхеіла Сакашвілі, ніхто не бачив суті в існуванні об'єднання. ГУАМ був хоч невдалою спробою, але вона багато клопоту зробила московитам.

@OstanniyCapitalist