Найбільша наша проблема не корупція. Хоча вона безумовно є одною з найважливіших.

Та з 2014 її в країні було зменшено до рівня, який дозволяє формувати державні політики. В обороні зокрема, доволі якісно використовуючи обмежені ресурси для захисту. І в медицині теж, як приклад. Ми змогли хоч із складнощами, але пройти ковід, налагодивши ШВЛ і вакцинацію. Ми змогли навіть приватизацію вивести на прозорий рівень, що було нашою найбільшою ахилесовою п'ятою.

Тобто, корупція досі зменшує ефективність державних політик, але не робить їх неспроможними. З огляду на минуле, це поступ. Який з електоральними циклами буде продовжуватися.

Найбільша ж наша проблема - це існування ворожої московії, яка хоче нас знищити. І це те, що формує контекст нашого існування. На який ми мало впливаємо, хіба з часом наші зусилля дозволять їй розпастися.

Так от посилює цю проблему - сцикливий захід, який робить все можливе з 2008 року, аби московська еліта була впевнена в своїх діях і досягненні своїх цілей.

Ще простіше.

Дивом маючи рівень корупції як в Швейцарії, ми не зможемо протистояти осі зла самотужки. Адже ресурсів в рази більше у нас не стає. Як і державні політики в обороні і безпеці не стають в рази сильнішими. Адже їх сьогоднішній рівень вже спроможний, хоча безумовно далеко не ідеальний. Приклад з захистом авіації - маємо.

А ось без парасольки Заходу - нам протриматися буде надзвичайно важко. Особливо, коли матимемо ці паузи з підтримки, як піврічну нещодавно.

Подумайте над цим. Коли наступного разу у опитуваннях будете корупцію ставити проблемою вище, ніж наявність ворожої русні.

Чи будете казати, що Захід все правильно каже, коли не впускає нас до себе через відмазки про корупцію. А насправід боячись тієї московії до всрачки, чим тільки буде підштовхувати її до небезпечних дій.

@OstanniyCapitalist