Японія заборонила публікацію інформації про події після путчу

Політичні та фінансові кола Японії не виявили жодного бажання підтримати бунтівників. При цьому була накладена заборона на публікацію будь-якої інформації, що стосувалася подій. Газети, не вдаючись до подробиць, лише повідомили про закриття бірж, радіо також мовчало.У зв'язку з путчем тимчасово завмерла вся політична та економічна діяльність. З 26 лютого було припинено всі операції на фондовій та товарній біржах, призупинено розрахункові операції, закрито розрахункову палату в Токіо. В результаті були позбавлені можливості здійснювати свої функції офіційна резиденція прем'єр-міністра, військове міністерство, Генеральний штаб, головне поліцейське управління та низка інших державних установ, які перебували в районі, зайнятому бунтівниками.

Але повстанці допустили помилку в планувані. Вбивства політиків у поєднанні з деякими аспектами ідей "молодих офіцерів" відлякало придворних. Ті у свою чергу наполягали імператору рішуче засудити бунт та подавити його. Вірні уряду війська підтягнули лояльні сили, а імператор випустив прокламацію в якій назвав повстанців зрадниками. Це було цвяхом у гріб повстання. Солдати після цього абсолютно деморалізувалися та почали здаватися. Два основних організатора путчу наклали на себе руки. У 1937 році пройшов суд над рештою організаторів путчу разом з їх ідеологом - Іккі Кіта.

Поразки Праведної армії (так себе називали путчисти, на їх знаменах писало такі слова: "Шануйте імператора, знищуйте зрадників"), стала й де-факто фіналом для фракції Кодоха. Багато з її членів звільнилося або втратило своєї політичної сили. Тепер політику Японії визначала військова фракція Тосей-ха. Саме вони будуть ініціатором війни проти Китаю й приєдання до Трійного пакту. Наслідки цього нам відомі.