Що таке сно буш та горбачов підписали договір про скорочення зброї 1991

Що таке ваше СНО?

Коли СССР де-факто програв холодну війну, в липні 1991 року, Буш та Горбачов підписали договір про скорочення ядерної зброї. Документ встановлював ліміти ядерної зброї для обох сторін — 1600 засобів доставки ядерних боєзарядів та 6 тис. боєголовок. Також вказувався розподіл зарядів за носіями — бомбардувальниками, підводними човнами, наземними платформами. Після розвалу СССР договір став неактуальним. У 1992 році до того договору приєдналася Україна та решта країн пост-совка, які мали ядерну зброю. Підписавши Лісабонський протокол, Україна, Казахстан і Білорусь були визнані сторонами договору СНО-I, приєдналися до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) і були занесені до списку країн, що не володіють ядерною зброєю. Усі наявні на їх території стратегічні ядерні боєголовки вони зобов'язалися ліквідувати або передати Росії.

Новий договір вже між Росією і США про подальше скорочення й обмеження стратегічних наступальних озброєнь (Договір СНО-2) був підписаний на початку січня 1993 року в Москві. Договір СНО-2 мав набрати чинності в день обміну ратифікаційними грамотами, але не раніше набрання чинності Договору про СНО-1. Документ встановив, що до грудня 2001 року у Росії і США на розгорнутих носіях повинно було залишитися не більше 4250 боєзарядів.

Новий СНО-3 набрав чинності у 2011 році терміном на десять років з подальшою пролонгацією ще на п’ять. За ним сторони зобов’язуються обмежити кількість ядерних боєголовок та їхніх носіїв до 1550 та 700 одиниць. На сьогодні це єдиний з договорів про контроль за ядерними озброєннями між РФ та США. Це була однією зі спроб Обами перезавантажити відносини з Московією. А до чого це призвело та які наслідки завершення угоди. Ви можете дізнатися у новому відео на каналі Валентин.

@OstanniyCapitalist