Автор дивується людям які пам ятають ковбасу по 220 в срср

Мене завжди зворушують, люди, які не прожили в СРСР жодного дня, або жили там в ранньому дитинстві, але точно знають, памʼятають, як весь стіл був завалений ковбасою за 2,20 і дітись від неї кудись було неможливо.

Особливо мені цікаво дивитись на молодих українок та українців, і нетільки, які звалили в США і там люблять Сталіна, і сумують за чавуном виплавленим на людській крові.

Звичайно Сталін був суперечливим. Суперечливість визначалась тим скільки треба людей згноїти в таборах та заморити голодом.

Ну і матеріальна складова теж присутня. Так все було добре, що під кінець свого існування найбагатша по ресурсам держава світу закуповувала пшеницю закордоном, а продуктів на полицях не було.

І може допис не явно про цю особистість. Бог з нею, вони були і будуть. Але справді цікаво, чому такі люди обирають страждати у Штатах, а не хочуть переїхати жити в КНДР та насолоджуватись життям? Навіщо мучити себе.

Не знаю чому, за якими мотивами, що рухало лідерами нашої країни у 1991 році, коли вони вирішили провести референдум про підтримку Акту Незалежності України тим самим розвалив Ново-Огорьовський процес по створенню нового Союзу, але щоб там не було в 90-х, які б ці люди не допускали помилки, якби вони себе не поводили далі - я їм все прощу. Прощу тільки за те що цей монстр розвалився і хоч на якийсь частині нашої країни можна жити вільно.

А як цей монстр виглядає я можу знати, бо днр чимось на те схожа, а я там сидів просто, бо маю думку інакшу ніж їх влада. Мені не сподобалось.

Автор: Володимир Фомічев