Поточна ситуація на ринку ОВДП та монетарна політика
Давненько ми не робили огляд ринку облігацій внутрішньої державної позики, а змін там за останій час доволі багато. По перше, сьогодні закінчення ІІІ кварталу 2024 року, тож вже скоро можна буде провести остаточно підсумки роком.
Ключові тренди на ринку ОВДП цього року - збільшення частки володіння банками, фізичними та юридичними особами. Оскільки НБУ не робить емісії коштів для викупу ОВДП, зниження його частки не має нікого дивувати.
Банки активно інвестують у ОВДП, стрімко нарощуючи свій портфель. Нагадаємо, що з 11 жовтня НБУ збільшить норму обов'язкового резервування по рахункам та депозитам, що трішки зменшить надлишок ліквідності. Водночас, частка резервів, що можна буде розмістити у ОВДП зросте з 50% до 60%.
Відтак, очікуємо на подальше зростання ролі банків на ринку ОВДП та збільшення їх портфелю цього інструменту. Таким чином НБУ хоче трішки зменшити витрати на депозитні сертифікати, проте парадокс полягає в тому, що залучені від ОВДП кошти все одно почнуть осідати на рахунках, хоч і в меншій мірі.
Оскільки Міністерство фінансів планує додаткове розміщення ще близько 216 мільярдів гривень ОВДП до кінця року (це трішки менше від всієї суми за 3 квартали), зважаючи на паузу у зниженні ключової ставки, дохідність ОВДП у найближчий час може навіть зрости.
Вже у липні ми побачили відскок, дохідність за 1-3 річними гривневими облігаціями зросла з 14,9% (липень) до 15,44% (вересень). За 3-5 річними облігаціями дохідність спочатку впала, але потім знову зросла.
Натомість по євро та доларам дохідність за ОВДП практично не змінилися.
Окремо варто відзначити тенденцію до збільшення частки фізичних осіб та юридичних осіб (не банків) у структурі власності ОВДП. При цьому, стрімко падає частка нерезидентів, які поступово виводять свої купонні доходи на фоні часткового зняття обмежень на вивід валюти закордон.
Якщо Україна хоче зменшити податкових тягар через збільшення видатків на війну, необхідно збільшувати норму заощадження серед населення. Одним з ключів до цього є запуск другого обов'язкового накопичувального рівня пенсійної системи.
Наприклад, за умови якщо принаймні 10 мільйонів українців отримує середню зарплату 15000, то якщо не підвищувати військовий збір до 5%, а запровадити внесок до НПФ зі ставкою 2,5%, то держава могла б щомісячно додатково залучати через ОВДП до 3,75 мільярдів гривень. А українці б не просто платили додатковий "податок", а реально поступово накопичували б кошти на своїх рахунках.
Плюс, це дало б поштовх вітчизняному фондовому ринку, оскільки приватники також можуть розміщувати облігації, що зможуть купувати НПФ.
І так, ці майже 4 мільярди - ніщо. Але за вересень ми розмістили ОВДП на 47 мільярдів гривень. Тобто, ми маємо спромогу не лише спростити державі залучення, а і поступово створювати довіру до офіційного працевлаштування та реєстрації.
А так, лише залишається важіль НБУ з інструментами монетарної політики: обов'язковими резервами та обліковою ставкою. Банки нарощують свою частку, натомість фізичні особи поки у добровільному порядку відкривають для себе світ інвестування.
Профіцит ліквідності все одно буде лишатися однією з ключових проблем нашої економіки, просто тимчасово його розмір зменшиться. І цей профіцит є породженням низки факторів: від слабкого фондування (багато короткострокових чи депозитів до запитання), до величезних державних видатків. Слабке фондування породжує слабке кредитування, яке й так страждає від фактору ризику війни.
Величезні державні видатки акумулюються на рахунках і не завжди витрачаються вчасно. Взагалі, питання профіциту ліквідності - це вже окремий предмет досліджень, яке ми обов'язково проведемо.
Більше про економіку та інвестиції на курсах Школи Останнього Капіталіста: https://bit.ly/3SX5Xio
@OstanniyCapitalist
