До чого призведе примусове регулювання цін на ліки
12 лютого РНБО ухвалила рішення про зниження цін на найбільш потрібні ліки на 30% з 1 березня. Окрім цього, уряд має встановити граничні надбавки для дистриб'юторів – не більше 10% від оптової ціни, а для аптек – до 35% на безрецептурні препарати. Також планується заборонити маркетингові послуги, пов'язані з просуванням ліків.
Рішення подається як захист населення від високих цін на медикаменти. Але давайте розберемось, до чого насправді можуть призвести такі адміністративні обмеження.
Що відбувається зараз? Аптеки та дистриб'ютори купують ліки за ринковими цінами. В ціну входить закупівля у виробника (часто закордонного), транспортування, зберігання, зарплати працівникам. До того ж, через війну логістика стала дорожчою – доводиться шукати безпечні маршрути, а склади потребують автономного живлення.
А тепер уявімо, що ціни примусово знижують на 30%. Що робитиме бізнес, якщо витрати залишаться такими ж, а продавати доведеться дешевше? Відповідь проста – відмовиться від поставок збиткових препаратів.
Особливо це стосується імпортних ліків. Курс валют нестабільний, тому закупівельні ціни постійно змінюються. Якщо компанія не зможе компенсувати свої витрати, вона просто перестане завозити ці препарати.
І тут починається найгірше. Коли зникнуть оригінальні ліки, пацієнти не зможуть їх купити взагалі – навіть за повну вартість. А для багатьох хвороб немає альтернативних препаратів.
На "чорному ринку" обов'язково з'являться контрабандні ліки сумнівної якості. І коштуватимуть вони не на 30% менше, а в рази дорожче. Бо коли товару мало, а попит високий – ціни злітають.
Навіть якщо припустити, що деякі учасники ринку зловживають становищем – де докази? Чому замість адміністративного тиску не проводиться ретельне розслідування з боку профільних регуляторів? Потрібен детальний аналіз: що саме впливає на формування цін, яка частка витрат йде на логістику, як впливають валютні ризики, скільки складає реальна маржа продавців.
Тому виникає питання: що краще – мати в аптеках ліки за ринковою ціною чи не мати їх взагалі? І чи допоможе примусове зниження цін тим, хто справді не може купувати необхідні препарати?
Проблему доступності ліків не можна вирішити простою забороною "високих цін". Коли держава намагається адміністративно обмежувати ціни, це призводить до згортання легального ринку і появи тіньового. Замість розвитку конкуренції та збільшення пропозиції, такі заборони створюють дефіцит і корупцію.
Успішний приклад – це реформа закупівель ліків через міжнародні організації. Вона не забороняла нічого, а навпаки – створила прозорі правила гри. В результаті ціни знизились, а доступність ліків зросла. Бо коли держава хоче зробити щось доступнішим – вона має створювати умови та інвестувати, а не тиснути на бізнес.
Якщо вже так кортить швидко показати "турботу про людей" – будь ласка, але за свій рахунок. Хочете знизити ціни на 30%? Компенсуйте цю різницю з бюджету. Розширюйте програму "Доступні ліки", збільшуйте перелік безкоштовних препаратів, надавайте адресну допомогу малозабезпеченим. Популістські кроки не мають руйнувати ринкові механізми.
Зараз же ми ризикуємо отримати порожні аптечні полиці саме тоді, коли стабільне забезпечення ліками найбільш важливе для країни.
@OstanniyCapitalist
