В україні шириться міф про два види бюджетів
Міф двох бюджетів
У другому пості (2/4) ми вам натякнули, що не все так однозначно, і саме тому варто подивитись не лише на окремі статті бюджету, а й загалом на те, яка система розподілу ресурсів була із самого початку.
В країні шириться міф чи, можливо, реальність про те, що існує два види бюджету.
Перший – військовий, і формується він з наших з вами грошей, які надходять, зазвичай, із податків.
Другий – цивільний, який формується із грошей наших іноземних донорів, і використати його на оборону, зазвичай, неможливо або вкрай складно.
Але що, якщо ми вам скажемо, що це неправда?
Неправда, яку нам розповідають і, можливо, навіть прикривають це новинами про підвищення заробітної платні нардепам.
І зараз ми вам пояснимо чому. Зовнішня фінансова допомога, що передбачена у 2026 році, складає 27,5 млрд доларів, це якщо перевести у гривні, буде становити 1,16 трлн.
Кількість грошей, які виділено нам від G7 на кредит "ERA", становить 11,5 млрд доларів. Для України це, по суті, як грант, оскільки гаситься цей кредит прибутками від заморожених російських активів. Досить вигідно, чи не так?
Корінь проблеми криється в тому, що уряд направляє ці кошти, в тому числі, на різні "хотілки" такі, як кешбек, зимова підтримка, пакунок школяра і так далі. Погоджуємось, це дуже гарно з маркетингової точки зору, але чи справді це того вартує, особливо зараз?
Бо ці програми технічно зроблені дуже добре і зручно. Чого варта лише функціональність того ж НацКешбеку? Але чомусь, наприклад, зробити зручний кабінет платника податків ми не можемо. А кешбек – можемо. Чому?
Та повертаємось до головного, а саме до умов цієї бюджетної підтримки. Є чотири напрямки:
– цивільний
– інфраструктурний
– економічний
– військовий
Зверніть увагу на останній пункт, тобто в документі G7 прямим текстом говориться, що можна використовувати його на військові видатки, тоді чому ці гроші не спрямовуються туди?
Якщо повернутись до цифр, то в гривнях кредит становитиме 484 млрд грн. У зовнішньому фінансуванні, яке становить 27,5 млрд, це 42%. І це додаткові 484 млрд грн, які можна спрямувати на оборону.
Цього року фінансова допомога зменшилась і по програмі ERA також. Але глянемо на 2025 рік: то вона тоді становила аж цілих 75% від усієї зовнішньої допомоги – 31 із 42 мільярдів. І всі ті 31 млрд можна було витрачати, в тому числі, на військо. А ми роздавали гроші і розповідали, що це виключно цивільні кошти.
Нам розповідають міф про два бюджети та складнощі переведення грошей на напрямок оборони, замість цивільного.
Тобто ми свідомо витрачаємо кошти не туди, а потім, бідкаючись, починаємо шукати нові шляхи наповнення бюджету, і під це попадає малий та середній бізнес.
Всі ті підвищення податків, які накладаються на них, ПДВ, яке також грозились ввести, нібито щоб викрити різні схеми уникнення повного оподаткування великими компаніями. Але правда в тому, що величезна частина західних коштів може йти на військо.
Та цього не хочуть розповісти Мінфін чи різні блогери, чи аналітичні центри. Так, ситуація складна, і ми уявляємо, який операційний тиск на Міністерстві фінансів у зв’язку із зведенням різних напрямків фінансування.
Але чомусь Мінфін не урізав різні програми роздачі грошей, щоб спростити собі роботу, хоч мав би. Йому бракувало часу. Але от бігати за ФОП з оборотом більше мільйона гривень – на це часу достатньо.
Якийсь дисонанс виникає, чи не так? А може й не виникає, можливо, ми з вами просто чогось не помічали…
Наприклад, новорічної акції від Школи Останнього Капіталіста
4/4
