Допомога від держави вже в дорозі (не ремонтованій дорозі...)
Прем'єрка Свириденко оголосила деталі програм, які були раніше анонсовані. Це про підтримку кешбеком тих, хто заправляється на АЗС, і фінансову підтримку тим, кому вона необхідна, в розмірі 1500 гривень.
Основна фундаментальна критика цих програм з нашого боку не змінюється – вона, в принципі, викладена в оцих постах. Але ці деталі дають нам більше ясності про те, скільки ж грошей на цей прекрасний марафон небаченої щедрості уряд планує витратити.
Отже, почнемо з єПідтримки
13 мільйонів українців отримають по 1500 гривень. Мінімум 19 мільярдів гривень з державного бюджету буде витрачено на цю програму. Ми щиро вітаємо ініціативу уряду надати адресну допомогу тим, хто її потребує. Це дійсно важливо, це дійсно правильно.
Але
Питання – чи всі багатодітні батьки, пенсіонери та інші категорії людей, про які згадує прем'єрка, мають потребу в цій допомозі? Чи проводилася така оцінка? Бо 13 мільйонів людей виглядає як просто масове роздавання допомоги, що є абсолютно неефективним і незрозумілим.
Держава досі не розробила механізму адресної допомоги тим, кому вона дійсно потрібна – тим, хто не може розраховувати на власні ресурси, – натомість держава просто розмазування невеликим шаром цих кошти фактично на всіх. Це неправильно, і так не має бути.
По АЗС та компенсації цін на пальне
Кешбеки на пальне. Загалом до 1000 гривень на місяць. Триватиме це до травня.
Станом на 2024 рік в Україні було зареєстровано близько 9 мільйонів автомобілів. Ми можемо приблизно оцінити, що в Україні є 5 мільйонів власників автомобілів. Зрозуміло, що не всі будуть користуватися програмою, тому, швидше за все, витрати на компенсацію пального стосуватимуться близько 2-3, можливо, 5 мільйонів українців.
Держава компенсуватиме 1000 гривень на пальне на місяць. У результаті ми отримаємо близько п'яти мільярдів гривень на місяць. Програма запрацює з 20 березня.
Деталей більше ми оголошувати не будемо, щоб не популяризувати непотрібні роздачі грошей від держави. Разом близько 15 млрд на усю програму.
Для чого це взагалі, навіщо ми додатково дотуємо наш імпорт? А якщо в травні нафта залишиться такою ж дорогою і ціни не впадуть – програму продовжать?
І чи будуть отримувати з державного бюджету такі ж компенсації комунальні підприємства в містах, які забезпечують громадський транспорт?
Їхні витрати значно зростають, вони мають тримати тарифи, щоб забезпечувати мобільність значно більшої кількості людей. Ці тарифи треба за щось покривати, міський транспорт у жахливому стані через брак фінансування на оновлення та обслуговування.
І якраз ці 15 мільярдів можна було б спрямувати на ці потреби – вже не говорячи про дороги, які зараз у жахливому стані. Але уряд вирішив компенсувати власникам автомобілів вартість пального. Для чого? Навіщо?
Ці кошти можна було б витратити значно ефективніше – не говорячи вже про візійну сторону цього питання. Про те, що держава чомусь комусь щось забезпечує і дає. І це ж не питання про необхідність – це питання про зручність і популярність.
Дуже некомпетентно, максимально неефективно. Просто роздача грошей, яка створює в суспільстві додаткове нерозуміння того, що відбувається у фіскальній політиці.
З одного боку, ми чуємо вимоги від МВФ збирати податки. З іншого боку, держава роздає на рівному місці 19 мільярдів гривень тим, хто їх начебто потребує, і близько 5 мільярдів на місяць – власникам автомобілів.
Парад некомпетентності, який коштуватиме більше 30 млрд гривень...
