Приклад того, як потрібно робити
Одна з компаній з продажу електроніки оголосила про трансформацію операційної моделі після розслідування Бюро економічної безпеки. Компанія визнала проблеми з використанням моделі ФОП, обліковими та податковими процесами й зобов’язалася відшкодувати державі збитки в межах правового врегулювання.
Це може бути дуже показовий кейс, бо дроблення на ФОП – часто структурна проблема українського рітейлу. І, як ми бачимо, відповідь на неї – не масовий тиск на спрощену систему, а точкові дії відповідних органів.
Якщо ввести ПДВ для ФОП або зачепити спрощенку загалом, великий бізнес знайде нову конфігурацію: дробитиметься ще дрібніше, переноситиме обороти. Під ударом опиняться малі підприємці й адміністративний ресурс податкової, а не ті, на кого розрахована реформа.
Бізнес сам зацікавлений у тому, щоб бути прозорим. Ну от, до прикладу, візьмемо конкретно цю компанію, про яку мова: вони – один із найбільших гравців ринку техніки: 130 магазинів у 49 містах, понад 600 працівників.
Бізнес побудований дійсно якісно – із сильним брендингом, маркетингом, роботою з клієнтами та структурою. Це серйозна компанія із великим оборотом, і займалися вони оптимізацією податкового навантаження, бо це дає свою маржу.
Але якщо відповідні органи роблять таку оптимізацію занадто дорогою, а з іншого боку є стимул набувати капіталізацію, тоді схеми у таких масштабах стануть рідкістю. Хороша історія, можливо, зіб'є пил із наших фіскалізаторів, для яких найкраще рішення – бити по всіх.
Але, знову ж таки, каральних інструментів недостатньо. Великий бізнес виходить із тіні тоді, коли бачить економічний сенс: доступ до фінансування, прозору оцінку, капіталізацію. В Україні ринку капіталу фактично немає. Поки що залишається лише тиск, сподіваємось, що надалі – лише точковий.
