Важливо як поставилися до вироку родичі загиблих у mh17
Можна, мабуть, по-різному оцінювати вчорашній вирок у справі про катастрофу МН17, і про це написали уже багато людей, які знають про цю справу набагато більше за мене.
Я ще тільки коли їхав сюди, вирішив, що для мене головним маркером буде те, як поставляться до вироку родичі загиблих.
І от вчора дуже багато з них виходили з будівлі судового комплексу у Схіпхолі з посмішками на обличчях. Я спілкувався десь з трьома чи чотирма з них, тому на репрезентативність претендувати не можу, але всі вони говорили, що головна емоція, яку вони відчувають, - це полегшення. І - але це вже в другу чергу - нерозуміння, як Росія може і далі зперечувати свою причетність до цієї катастрофи.
Констатація судом того, що з травня 2014 року Росія мала всеохопний контроль над ДНР, але бойовики ДНР не можуть користуватися у суді імунітетом комбатанта - ці моменти стали, можливо, ще важливішим моментом у рішенні суду, ніж самі вироки. Я, наприклад, такого не чекав і близько, і мені чомусь здається, що саме в цьому полягає історичність вчорашнього рішення. Але це уже історія радше про далеке чи не дуже далеке майбутнє.
А близьке майбутнє - це початок наступного року, коли нідерландські прокурори обіцяють прийти до суду з іменами нових обвинувачених.
Міжнародну слідчу групу ніхто не розпускав, і тепер вона займається пошуком верхньої ланки причетних (хто саме в Росії вирішив, що ДНРам треба відправити Бук, щоб збивати ним літаки) і нижньої ланки причетних (людей, які безпосередньо натискали на кнопку Пуск чи як воно там називається).
Вчора я спілкувався з заступницею генпрокурора Нідерландів, яка входить до групи прокурорів у цій справі, і спитав у неї, чи може опинитися на лаві підсудних, хай навіть і віртуальній опинитися хтось з російського керівництва. Вона заливисто засміялася і сказала: побачите на початку наступного року.