Конрад Музика (Rochan Consulting)
Як і обіцяв, пишу. Враження від більш ніж тижневого перебування в Україні.
Оперативних подробиць не буде, але знайте, що ми зустрічалися з аналітиками, командирами підрозділів. Поїздка була дуже продуктивною.
Почнемо зі статті Залужного в The Economist. Слово[сполучення] «патова ситуація» вжито досить незграбно (про це трохи згодом). Але воно підкреслює, що контрнаступ вичерпався. Україна наразі не має потенціалу для наступальних дій.
Особисто я вважаю, що кульмінація контрнаступу припала на.... вересень, коли українці «прорвали» російську лінію укріплень на захід від Вербового.
Тут я не очікую якихось серйозних змін до весни, хоча припускаю, що якась форма атак на Запоріжжі (атаки відділеннями/взводами) все ж таки збережеться. Це не Нормандія 1944 року, і ніхто тут не чекає чарівного прориву.
Я не знаю, чи навмисно Залужний використав слово[сполучення] «патова ситуація», але, на жаль, воно має політичний підтекст. Я вважаю, що, з точки зору Зеленського, патова ситуація може призвести до заморожування фронту (як у 2015 році) і припинення військової допомоги із Заходу. Звідси його негайний коментар на противагу словам Залужного.
Україна отримує менше боєприпасів, ніж влітку, що відображається на інтенсивності артилерійського вогню. Боєприпаси також надходять в Україну нерегулярно, що ускладнює планування операцій.
З огляду на вищесказане, я очікую, що Київ повільно перейде до оборони і зосередиться на розширенні своїх фортифікаційних систем. Це дозволить зменшити сили, задіяні в утриманні фронту, і поступово відновлювати сили і тренувати підрозділи, які до цього часу брали участь у бойових діях.
З огляду на невдачу своїх контрнаступальних цілей, Києву необхідно переосмислити свою нинішню теорію перемоги і концепцію застосування сил.
Схоже, що 2024 рік буде важким для України. Техніка на заході в дефіциті, боєприпаси, ймовірно, теж. Деякі дірки будуть залатані безпілотниками (з 2024 року їх вироблятимуть сотні тисяч щороку). Але для повернення території потрібні загальновійськові операції, повітряні атаки (дрони??), артилерія, танки і БМП. Останніх трьох [категорій], швидше за все, не вистачатиме. Так чи інакше, я вже говорив півроку тому, що пік поставок техніки (обіцяного) в Україну минув. У цьому плані нічого не змінилося.
Росіяни ведуть розвідку прифронтових територій 24/7, там і миша не проскочить, не кажучи вже про велику кількість техніки. Якщо поставити ці слова в контекст, то ми побачили, як виглядає спроба російської атаки на українські позиції. Через тридцять секунд після виявлення російська група була накрита мінометним вогнем. Ще через чотири хвилини - артилерійськими касетними боєприпасами. У росіян це виглядає так само. Такі реалії цієї війни.