Подкаст War on the Rocks за участю Майкла Кофмана та Раяна Еванса у перекладі @mortisaeterna
Декілька цитат:
✔️Раян Еванс: Чи вважаєш ти, що цього року ми пройшли найбільший період вразливості?
Майкл Кофман: Я думаю, що все стане зрозуміло, як тільки настане липень. Але якщо ми подивимося на поставки боєприпасів, якщо ми подивимося на фронт, то побачимо, що він стабілізується, принаймні в більшості місць, хоча в деяких місцях українські сили розтягнуті. Якщо ми подивимося на нещодавні зусилля України щодо значного збільшення мобілізації, то ми, швидше за все, вийдемо з цього періоду [найбільшої вразливості], як тільки дійдемо до липня-серпня, приблизно.
✔️Майкл Кофман: З російського боку вербування продовжується, я думаю, меншими темпами, ніж минулого року. Якщо минулого року вони набирали близько 30 000 осіб на місяць, то цього року, можливо, 25 000 або менше.
✔️Майкл Кофман: Якщо ви хочете мобілізувати людей, якщо ви хочете, щоб вони билися, вони повинні почути бачення і якийсь план. Отже, вам потрібно мати щось більш надихаюче, ніж просто «ми будемо тримати оборону, захищатися або поступово відступати» чи щось подібне. Тож має бути краще бачення, ніж це. За що люди насправді будуть боротися? Теорія перемоги або теорія успіху, як би ви не називали її зараз, здається, відсутня. Це не означає, що люди над нею не працюють, просто публічно вона не заявлена. Я не думаю, що ми можемо переграти наступ 2023 року. Отже, попередня теорія перемоги, яка полягала в тому, щоб досягти припинення війни на прийнятних умовах, отримавши вирішальні важелі впливу завдяки проривній операції на півдні, щоб потім тримати під загрозою Крим, який росія вважала набагато ціннішим за все інше, що вона окупувала в Україні, - не спрацювала.
Раян Еванс: Вам потрібно якнайшвидше пояснити це населенню, щоб створити навчальний та мобілізаційний конвеєр, який займе щонайменше шість місяців, щоб сформувати сили і перейти в наступ.
Майкл Кофман: І завдання, яке вам потрібно вирішити, полягає в балансуванні між двома імперативами. Перший - ЗСУ зараз треба використати для стабілізації фронту чи для відновлення боєздатності?
Раян Еванс: Треба сказати, що зі стабілізацією фронту вони впоралися краще, ніж я думав. Мушу зізнатися, я вражений тим, як вони змогли впоратися з доволі складною ситуацією і сповільнити просування росіян. Росіяни все ще досягають успіхів, але.
✔️Майкл Кофман: Звичайно, я думаю, що ми побачимо або постійний наступ російських військ, де вони просто продовжуватимуть досягати повільних поступових успіхів за досить високу ціну протягом літа, або ж ми можемо побачити більш скоординовані зусилля, спрямовані на прорив у напрямку Покровська або Часового Яру. І це може статися або влітку, або восени. Я думаю, що росія збереже стратегічну ініціативу протягом більшої частини цього року. Але оскільки Україна не лише стабілізує фронт, а й стабілізує сили, окопується, освоює матеріальну підтримку, ми виробляємо набагато більше артилерійських боєприпасів і до кінця року будемо виробляти більше, ніж зараз, тоді відносне вікно можливостей для перемог росії звузиться. Тоді постає велике питання, оскільки війна зміщується в бік ударів по критично важливих об'єктах інфраструктури в росії і Україні - як найкраще протистояти російській кампанії ударів і не дати росії поставити Україну в скрутне становище за такого підходу, коли ми увійдемо в зиму наступного року.
✔️Майкл Кофман: Очевидно, що росія проводить досить дрібномасштабні атаки і намагається зберегти свою бойову бронетехніку. Я підозрюю, що це пов'язано з тим, що вони бачать, що знаходяться на негативній траєкторії, і це може стати для них головним обмеженням наступного року. Якщо не жива сила і не артилерійські боєприпаси - то, безумовно, техніка. А з українського боку, я думаю, що найбільшим обмеженням, окрім фінансування, зараз є, мабуть, людські ресурси. Якщо Україна зможе наростити оборонне промислове виробництво, робити більше технічного обслуговування на місцях, то наступного року вона буде в набагато кращому становищі.