Українські нрк доходять на фронт у непридатному стані
Українські виробники НРК зазнають сильної критики від військових, адже машини часто доходять на фронт у непридатному стані. Їхні характеристики не відповідають реальним потребам військових, тож самим операторам досі доводиться їх переробляти у власних майстернях.
[...]
Але переважна більшість залишається об’єктивно сирою. Особливо важко в сегменті бойових НРК, адже робот має не тільки дістатись цілі, але й тягнути на собі турель, прицілюватись, влучати та витримувати вогонь у відповідь.
23–24 жовтня на Львівщині Snake Island Institute спільно з військовими роти NC13 3-ї ОШБр та Ab3Tech організували публічний краш-тест ударних наземних роботів, щоб оцінити готовність українських машин. Смугу випробувань продумували військові з Третього армійського корпусу, які наразі є найбільш досвідченими операторами бойових НРК в Україні.
[...]
Трасу для проходження перешкод облаштували складну. Її довжина – 5 кілометрів. Це важкопрохідна горбиста місцевість з усіма типами грунтів – чорноземом, піском, болотом, грунтом зі щебенем. Вона містить маленькі рівчаки, колоди від дерев. Промаркована зліва і справа сигнальними стрічками. За межами орієнтувальних стрічок – міни.
За правилами, засоби повинні доїхати до вогневого рубежу і здійснити стрільбу помішенях з відстані від 300 до 50 метрів. Що цікаво, управляти роботами мали самі виробники з бліндажа — без прямої видимості й повної стабільності зв’язку, орієнтуючись на відео з камери самого робота й дрона-спостерігача.
Це зробили для того, щоб розробники могли відчути себе на місці військового. І це ще більш ускладнювало завдання, адже дроном не управлятиме досвідчений оператор.
При зупинці, виході за сигнальну стрічку чи застряганні у землі проходження учасника зупиняли. Виробник не мав права витягати застряглий засіб – він ставав додатковою перешкодою для наступних роботів, що стартували після.
Перед виїздом учасники могли подивитися лише відео з прольоту квадрокоптером, як у реальному житті. Вивчати цю трасу самотужки було заборонено, але дехто це правило спробував порушити.
[...]
У краш-тесті взяли участь 13 ударних НРК від таких виробників як DevDroid, FRDM, UGV Robotics, TEMERLAND, Rovertech, Танкове бюро, Ark Robotics тощо. Не було на випробуваннях кількох лідерів ринку – розробників НРК “Терміт”, “Рись”, Ratel.
[...]
Перший дрон, який виїжджає на трасу, зупиняється у лісі. Він застряг кулеметом в окопі глибиною пів метра. Це стало для нього вироком, адже робот їхав на типі цифрового зв’язку, антени якого не працюють під цим кутом.
[...]
“Траса дуже складна. Оцінюємо свої шанси у 10-20 відсотків”, – поділився своїми хвилюваннями один з наступних учасників.
Нервував він не дарма – у результаті його засіб опинився поміж тих, хто не пройшов випробування – не доїхав або не відстрілявся.
В одного робота на половині дистанції відпала турель і засіб зупинився, ще один з оптоволоконним управлінням застряг між гілок.
[...]
Наступним виїжджає колісний НРК. Такі, запевняє його виробник, більш універсальні. На фронті його машині міною відірвало колесо, але він на трьох повернувся на базу, подолавши 7 км.
Він почав рух смугою перешкод. У лісі робот двічі врізається у березу і губить одну стрічку з набоями. З усім тим, продовжує рух.
“Відчуваю таке ж, як коли в мене народився син”, – ділиться емоціями виробник, коли дрон спускається з гори. Врешті засіб виїжджає на фінішну пряму і відстрілює набоями, які залишились попри пошкодження турелі. П’ять з шести набоїв влучають в ціль. Йому зараховують успішне проходження шляху.
[...]
За підсумками випробувань, які затягнулись до глибокої ночі, лише 5 роботів з 13 пройшли смугу перешкод та успішно відстрілялись. Ще один проїхав шлях, але чомусь не зміг вистрілити. Двоє учасників проїхали лише 5% шляху, двоє – 20%, ще кілька – зупинились на половині.
[...]
Деякі з виробників не приховують, що працюють, аби заробити кошти, а є такі, що працюють виключно на фронт. У половини з тих, що не пройшли, незначні проблеми, які вони можуть виправити упродовж місяця-двох”, – підсумовує результати “Макар”.
