Немного скандалов, интриг, расследований про увольнение Ермака от УП.
▪️"Заговор"
"Єрмак на той момент посварився вже з усіма в команді. Воно ж спершу з ним нормально працювалось, поки він не вирішив, що є президент, а він буде президент-ІІ.
Тому навіть Юля (Свириденко), якій він помагав, не змогла так працювати. І от, коли всі поговорили, то вирішили, що треба набрати президента і всім разом йому прямо сказати, що треба знімати Андрія (Єрмака)", – згадує в розмові з УП один із учасників зустрічі.
"Ми набрали президента, і всі по черзі пояснили, чому так думаємо. Всі сказали. А тут же керівництво парламенту, уряду, лідери монобільшості. Президент не міг уже це проігнорувати", – додає співрозмовник.
"Революціонери", як вони самі себе жартома називають, ризикували усім. Будь-хто з них міг проявити слабкість і розповісти про "змову" самому Єрмаку. Врешті той таки дізнався правду і спробував піти у контрнаступ: когось демонстративно заблокував у месенджерах і не відповідав на повідомлення, проти когось, як-от лідера більшості Давида Арахамії чи депутатів Данила Гетманцева та Ярослава Железняка, намагався організувати кримінальні справи й арешти за "держзраду" або "спробу повалення влади".
І цей тиск витримали не всі. Одразу кілька членів "Верховної Ревради" з добродушною усмішкою згадують, що в моменти найбільшої напруги із радарів часом зникала прем'єрка та деякі інші революціонери. Хоча загалом всі досить добре витримували і конспірацію, і єдність лав.
Врешті вранці 28 листопада НАБУ і САП прийшли з обшуком у квартиру Єрмака. Члени "ревкому", глава СБУ Василь Малюк і перший віцепрем'єр Михайло Федоров промодерували зустріч президента з керівниками антикорорганів, і після кількох годин вагань Зеленський таки підписав указ про звільнення глави ОП.
Ниже еще написано, что Давиду пришлось в момент обострения даже выезжать из страны :)
▪️"Демократизация"
На робочому рівні таке балансування отримає своє відображення у відродженні роботи так званих "трійок".
Суть ідеї проста: усі важливі для влади питання мають бути пропрацьовані "трійкою" – профільними керівниками від ОП, Ради і Кабміну, а вже після напрацювання і погодження рішень у цьому колі, питання піднімається на вищий рівень і йде в реалізацію.
Можливо, ці "трійки" поширять не тільки на внутрішні питання, а й на зовнішні процеси переговорів.
▪️Кандидаты
Есть блок про кандидатов в министры, но это не особо интересно, держите кусочек про ОП.
Окремо стоїть питання призначення нового глави третього центру впливу – Офісу президента. До останніх днів головним кандидатом на цю посаду був кабмінівський "старожил", візіонер-реформатор – перший віцепрем'єр Михайло Федоров. Але його радикальні погляди на кадрові чистки в ОП та надто довгий "список реформ" змусили президента вагатися. Тож Зеленський продовжує проводити співбесіди з потенційними кандидатами на посаду керівника ОП.
Головними конкурентами Федорова у владних кабінетах найчастіше називають главу ГУР Кирила Буданова та експрем'єра і чинного міністра оборони Дениса Шмигаля.
Але останній варіант малоймовірний. Денис Анатолійович в МОУ не так давно "десантувався" і щойно почав впорядковувати хаос у роботі. До того ж змінювати міністра оборони під час підготовки до контрактування озброєння на 2026 рік – ідея явно не найкраща.
Не виключено, що, обираючи між двома, Зеленський обере третій варіант. Хоч би й першого заступника міністра закордонних справ і члена української переговорної групи зі США Сергія Кислицю.
Остаточне рішення Зеленський, найімовірніше, озвучить на цьому тижні. Тим паче нема куди квапитись, бо якщо наступник Єрмака буде з когорти чинних міністрів, народні депутати мають проголосувати за його звільнення.
Я выбрал из статьи то, что интересно мне, остальное можете прочитать самостоятельно.