Політична боротьба виходить на перший план
Я розумію, що зараз політична боротьба, інтриги, інформаційні хвилі та інший віртуальний антураж мирного часу виходить на перший план. Стає важливішим за реальність.
Я розумію, що зараз відбувається і нікого не підтримую.
Усвідомлюю, що армія політиків на різних рівнях майже не відчуває відповідальності і сприймає війну як додаткові обставини у своєму буденному політичному житті.
Але якщо хтось з політиків чи депутатів хоче жити «своїм життям», то краще залишити цю країну, але спочатку скласти мандат. Бо те завдяки чому продовжує існувати ця країна - це не життя, а смерть.
Бо там в суцільному багні і сухостої такі саме люди як і ви, як ваші сини і доньки, батьки і родичі, але гинуть вони через брак коштів, поки ви шукаєте де ще можна урвати. Томущо зарано ви вирішили, що «різати овочі» і ремонтувати стадіони важливіше за Перемогу над росією.
І те що вам і досі не бьють прикладом по зубах свідчить лише про те, що наші захисники набагато більш цивілізовані, усвідомлені та відповідальні люди ніж «значконосці».
Голова фракції "Європейська солідарність" у Київській міськраді Володимир Прокопів під час голосування за бюджет столиці заявив, що Києву не потрібно орієнтувати міський бюджет на війну, робити це повинна держава, а "міста мають жити своїм життям".
Політики більше не відчувають необхідності їздити на фронт, не дивляться в очі війні, купують мерседеси та обзвонюють конференції і євродепутатів щоб вискочити з цієї руїни на тиждень-два.
Війна чим далі тим більше стає справою військових. І те що нас врятувало майже два роки тому зараз відсутнє. Тому ми помираємо. Повільно але безальтернативно.
Кілька днів тому, готуючи матеріал про нові автівки депутатів і чиновників, я натрапив на відео позафракційного депутата Геннадія Вацака. Спортивної статури чоловік звертається до своїх виборців на Вінничині, оголошуючи 23-ий рік - роком Перемоги. І тому, каже Вацак, потрібно готувати наші міста для зустрічі наших переможців. Зволікати не можна з таким серйозним питанням, і саме тому відновлювальні роботи нардеп на своїй «вотчині» пропонує почати навіть не навесні, а ще зимою. Каже, історично велики гроші виділені, наприклад, на Могилів-Подільський. 150 мільйонів.
Пропоную депутатові Вацаку зараз наприкінці 23-ого порахувати скільки військових за цей рік справді повернулось на Вінничину. Повернулось в труні. І крепко подумати над тим скільки цих життів можна було врятувати за рахунок тих мільйонів.
Вацак навесні 23-ого придбав роллс-ройс. Його водій сором‘язливо паркує авто за 700 тисяч долларів за кілька кварталів від Верховної ради і під‘їжджає лише під блокпост щоб забрати державника після засідання.
Ми програємо і можемо праграти. Ви багато допомагаєте і щиро підтримуєте Сили оборони? Добре. Але якщо кожен буде робити «щось», а не все що може - ми програємо.
Якщо хтось, як депутат-бютівець Івченко, буде казати: я допоміг ЗСУ бронежилетами, зброєю і ще багато чим і тому маю право придбати топовий мерседес AMG EQE 43 вартістю близько більше ста тисяч доларів - ми програємо.
Якщо і далі на будь якому політичному рівні пріорітетом будуть влада і заробіток, а не захист військових, «своє життя», а не можлива смерть тих, хто за нього платить своїм - можна піти від «годівнички» проти своєї волі, з виборами чи без.
Візьміть себе, нарешті, в руки. Пригадайте хто ви, де ви і коли.
Воєнний стан - не лише для громадян, а в першу чергу для тих, кому вони делегували своє право приймати рішення в їх - громадян- інтересах. Саме тому ви не підлягаєте мобілізації. А єдиний інтерес громадян зараз - вижити.
Вижити. І навіть якщо перед вами особисто з огляду на всі ці привілеї таке питання ніколи не поставало - саме час.
Бо якщо, боронь Боже, закінчаться ті, про кого ви забули - згадають про вас. І про ваші «овочерізки».
Нічого «свого» до завершення цієї страшної війни у вас немає окрім «мандату довіри від суспільства», який ви хотіли отримати і отримали
Захистіть їх життя - і вони захистять ваші