Раніше ганьбились лише росіяни. А тепер ті, хто змушував росіян ганьбитися - ганьбляться разом з росіянами.
Якщо в уявному світі Дональда Трампа - це і є «зробити Америку великою знову», то він, авжеж, може дозволити собі і таку невідповідність словам. Але американська нація навряд має такі саме плани як і президент.
Численні звинувачення Такера Карлсона, не підтвердженні жодним фактом. Атаки Ілона Маска, який відвідував країну-загарбника, але і досі не наважився перетнути український кордон жертви. Віце-президент, двоюрідний брат якого воював за Україну, поки Венс дивився про Україну сторіз. І, власне, президент США Дональд Трамп, якому брехлива повага російського диктатора, схоже, важливіша за українську правду, яка заслуговує на повагу.
І навіть якщо залишити Орвелла в спокої бодай в цьому дописі, геополітичний ландшафт наразі видається не стільки обурливим, скільки абсурдним.
Трамп, який вважає, що разом з путіним протистоятиме Китаю, після того як забезпечить росію всім бажаним, не факт, що зрозуміє, що він у цій грі обʼєкт, а не субʼєкт. Власне, як він наразі помилково позиціонує і Україну. Яка завдяки Силам оборони має куди більшу субʼєктність ніж Дональд Трамп.
Це, авжеж, може не подобатись людині, яка знову ж таки помилково вважає себе сильнішою за свою країну. І за весь світ. Авжеж, без американської підтримки Україна поряд з європейськими онуками і правнуками, які із маніакальним задоволенням прогулюють залишки безпекової спадщини, може протриматися менше ніж триватиме президентська каденція Трампа.
Але американська підтримка - це не подарунок окремого президента, державного секретаря чи спецпредставника, а воля американського народу. Саме тому саме цю «карту» раз-по-раз діставав кандидат у президенти Трамп під час кампанії.
Топи нової американської адміністрації вже жаліються на нелюбов всередині країни. А отже - на відсутність підтримки. І як колись казав найбільш впертий лідер вільного світу Вінстон Черчилль: «Це ще не кінець. І навіть не початок кінця. Але, можливо, це кінець початку».
Зрештою, у великої країни не завжди має бути великий президент. І мова тут не лише про розміри. Іноді, як виявляється, для величі достатньо великого портрета. З москви.
