Влада мала нагоду нагадати собі що ворог росія

Сьогодні вночі влада вчергове мала нагоду нагадати собі, що її ворог - росія, а не український народ, який до того ж є джерелом цієї ж влади.

Про цю обставину, як виявилось позаминулого вівторка, легко забути, коли немає дати наступних виборів, недостатньо багато вільних медіа та є необмежені політичні повноваження в обмеженому воєнним станом суспільстві.

Напевне, свого часу ці події можуть отримати правову оцінку як вчинення дій на користь держави агресора.

Але наразі, коли питання існування держави виборюються надзусилями Сил оборони і тилу, очевидно, що країна не має такої розкоші як ще раз в майбутньому витрачати час на приведення до тями тих, хто має прокидатись і лягати з думками про державний інтерес.

Когось із тих українців, які читають цей допис через тиждень може не бути в живих. Бо війна триває і ворог атакує і на лінії фронту і в тилу.

Повернення незалежності НАБУ і САП, на жаль, вже не дочекались 13 людей. І це лише в Києві. І лише сьогодні.

Я не знаю які плани у Володимира Зеленського на майбутнє. Але після сьогоднішнього парламентського дня залишається сподіватись, що це збереження української держави, а не Чернишова, Шурми або Міндіча.

Бо зберегти і державу і друзів від держави у особі правоохоронних органів вже не вийде. А для того щоб не поставати перед таким складним вибором - потрібно було виконати бодай одну передвиборчу обіцянку і не наділяти владою друзів та кумів.

Бо влада - це не лише можливість знести за день те що будувалось роками, а й відповідальність. І справа того ж Чернишова - це вона є.

Тримаємось