Рік повномасштабної війни дев ятий рік неоголошеної війни

24 лютого — завершився перший рік повномасштабної війни. 23 лютого — завершився дев'ятий рік з моменту початку війни неоголошеної, яку розпочали з анексією Криму силами російської морської піхоти і груп спеціального призначення, які скористалися хаосом у нашій державі та відторгли на якийсь час півострів від України. Згодом гідра сепаратизму поширилася на решту областей Півдня і Сходу (а не «Юго-Востока» в подачі російських пропагандистів), проте завдяки ефективній протидії патріотів та вчасному впорядкуванню постреволюційного хаосу в українській державі, вдалося значною мірою обезголовити цю змію і локалізувати згубний вплив Російської Федерації в Донецькій і Луганській областях (де теж можна було вбити російські проксі-формування в зародку, якби не через ціла низка зрад на місцях навесні першого року війни). Якби не помилки вищого воєнно-політичного керівництва в серпні 2014 і втручання регулярних сил ЗС РФ, конфлікт «У зоні проведення…» міг би закінчитися ще тоді.

Для більшості наших громадян війна з РФ розпочалася 24.02.22 — до того вони перебували в солодкому незнанні, не знали про те, що східні терени їхньої Батьківщини азіатський звір перетворив на найстрашніше місце Європи, з розстрілами і катівнями, де з подачі нашого «слов'янського брата» людей ламали, перетворювали в об'єкт і знищували будь-яку надію на порятунок.
Усе це українські Крим і Донбас відчували ще з 2014 року. У 2022 році Росія вирішила масштабувати кошмар на терени всієї України, проте зіткнулася з запеклим опором української армії, яку за вісім років вдалося підняти до якісно нового рівня, і українського народу, який явив себе як надійний тил і резерв Збройних сил.

Повномасштабна війна вивела протистояння з Росією на новий рівень: загальнонаціональний підйом на ґрунті того, що конфлікт так чи інакше зачепив кожного; бої небаченої раніше інтенсивності — навіть воюючи в населених пунктах, назви яких ви навряд почуєте в новинах, ветерани Іловайська і Дебальцевого визнають, що це в рази страшніше того, що було; безпрецедентна підтримка з боку світу, без якої ми б хоч і досить яскраво, але швидко програли; прояв справжнього професіоналізму українських спеціальних служб, з яких було прийнято кепкувати ще з 2014 та багато іншого.
При цьому всьому, новий виток протистояння з РФ уже відняв в України десятки тисяч найкращих її синів і відніме ще немало, коли український піхотинець буде карбувати свій крок до Азовського моря.

Стратегічно ми вже перемогли і не дали Росії знищити нашу державність і влаштувати бійню та етноцид у наших тилових містах, проте до остаточної перемоги все ще далеко і ми торуватимемо цей шлях через ріки крові, озера сліз та моря поту.

Перший рік з початку повномасштабної війни. Дев'ятий рік з початку війни неоголошеної.

Далі буде. Важко, але буде.