Автор згадує про найбільш трагічну дату 25 червня 2022 року

Спогади автора:

«Мега тексту цього разу не буде, тільки маленька нотатка з архівними фото.

25 червня 2022 року закарбується в пам’яті, як найбільш трагічна для мене дата за повномасштабну війну, коли мені повідомлять, що близька мені людина, мій побратим, командир роти скоріш за все загинув виконуючи завдання не допустити прорив противника. Та через 2 тижні ми дізнаємось, що він вижив й перебуває в полоні. Наразі я не буду розписувати тактичні нюанси, розвиток подій того дня й тих кількох тижнів, ті всі переживання, залишаючи це за завісою до підходящого місця й часу.

Та єдине, що можу сказати — це був момент великої відповідальності, від якої було страшно. Без жодних райдужних фраз, важливим завданнням тоді було зібрати раму та кукуху до купи, щоб мати змогу виконувати увесь дуже широкий спектр задач, а також займатися підрозділом. Це був той момент, коли старі звички та навички стикаються з такими умовами, що їх розриває на шматки. Помилок була така велика кількість, що єдиним успіхом у цій всій історії, гадаю, було не втонути. Якось жаліти себе теж не думалось, за час вторгнення люди переживали в сотні раз гірші події, тому це було і залишається табу.

Викладатися доводилось на 120%.
Все ж відверто, страшно від думки, що можна знову пережити подібне».