У 2015 році бойовики азова займали позиції під широкиним перед перемирям
Історія була у лютому 2015 року. Я був у РДР (розвід-диверсійна рота) Азов. Ми знаходились у крайніх будинках у селищі Широкине, поблизу Маріуполя. З 15 лютого мало набути чинності перемир’я, тому було важливо зайняти максимально можливу кількість територій. Потім всі бойові дії мали припинитися. Сепаратисти розпочали наступ 13 лютого. Нас було 12 людей у тих будиночках.
Спочатку рано-вранці прилетів стрижень граду до сусіднього будинку, де були наші хлопці. Їм пощастило, що стрижень потрапив у кухню, а вони були за стіною в кімнаті. Їх привалило, але вони вибралися. Потім був масований арт-обстріл. Ми розпочали відхід на наші позиції - до дитячого табіру «Маяк». При відході групи почали автономно відокремитися по 2-3 особи.
Біжимо ми з хлопцем дорогою, а позаду рев мотора. На дорогу викочується БМП і починає набирати хід. Не стріляли, думаю, хотіли давити. Нам пощастило, ми добігли до кінця вулиці і завернули за ріг. Вони зупинилися. Потім на ту ж БМП вийшла група з нашими російськими добровольцями. Один із них Санич (нині покійний) з акцентом запитав: «Слыш, как пройти на Маяк?», на що отримав відповідь: «Хуй его знает, я сам тут первый раз». Потім вони розійшлися. Зіграв акцент, і обидва думали, що це свої. Потім хлопці, діставшись Маяка, згадали, що в українській мові немає букви «Ё», яка красувалася на борту. Всі дісталися Маяка, і там вже почалися оборонні дії щодо утримання села.