Історія боїв за Соледар від Brave Samurai:
«Мама, я бомблю Бамбабву. Боі за Соледар. Частина 1
Вивалюємось із бтрів на згорівшому вокзалі. На фоні затухаючі звуки бою. Вдалені йде стрілкач. Впрочем це постійне явище. Головне, що тут і зараз тихо, хоча перша думка якого хуя так летіли. Розставляю по бокам вокзалу людей та починаєм розгрузку майна. Робимо склад боєпрстачання на вокзалі. Всі суєтяться як мурахи в темноті. Вскриваємо цинки в ящиках та захлопуємо їх обратно. Викликаю командира 1го взводу:
«Кавалерія прибула.»
Він щиро радий. Чекаємо провідника. Коли він приходить піздую з першою групою. Зпочатку втягуємось на точку іх відтяжки. Це топлена хата. Своїм кажу ні хуя. Новоселовка задала планку обстрілам, тож піздуйте в підвал у сусідній двір. Ні хто не проти. Коли село зникає у вас на очах це робить вас обережними. Далі рухаємось на точку А. Це просто дім на пагорбі. Питаю де ваші позиції. Кажуть та ось із за угла стріляли. Ояєбу. Хлопаки ібашили на характері. Я це поважаю, але війна це мистецтво. А мистецтво диктує свої правила. Підвал може вмістити лише до 6 чоловік, а я до їх групи привів ще десяток своїх. Поряд лежить тіло Шайби. Він був класним хлопаком. Не повезло. Шальна куля залетіла під броню. Кажу уходьте звідси, ми просто перезаймем позицію, а ви відходьте. Не має сенсу скупчувтись. Заводжу другу групу на інший край селища на точку В. Виходить така вогнута буква v. Швидко зрозумівши, що при -15 все що ми можемо то подрочити землю, роблю запрос - нам треба ломи. Необхідний інструмент привозять коробочки, які приїхали під ранок забирати пацанів з 1го взводу. Поряд з точкою В в одній хаті знаходжу підрозділ. Виходить, що є додаткові очі на північ. Заєбісь. Я мучу ол дьорті класік - на кожній позиції назначаю точки для бійців з перекриваючимись секторами вогню. Ми вибиваємо амбразури ломами, роблячи не велекі бойниці. Маскуємо все те, і втягуємось по підвалах. На верху залишаються спостерігачі. Ідея проста - починається бій, розгортаються сили і шинкування. Таке ми вже робили, ні чого нового. Близько 8 ранку, Джоні питається чи не сидять наші у сусідній посадці до якої 450м. Беру бінокль - та це підари. Підари піздують гуськом в 5рил навішані бк. Кажу тащіть пкм. Джоні бере пекач та планує стоя ібануть. Кажу ти шо, бери бінокль будеш корегувати, зараз покажу як будем працювать. Відкриваємо частину залізних воріт і з середини двору влігшись вицілію. Целік 5. Цілюсь під коліно. Починаю працювать перших двох зрізаю. Далі він корегує і я заливаю решту. Схоже підари, отримав пізди в ночі, при атаці влоб змінили вектор атаки. Через півгодини піздує точно также друга група. Даю команду працювати Мурасі, Джоні корегує. Ці покмітливіше і частина засідає. В цей час піздує лютий вітер і до нас долітають обривки фраз. Пара плюх з гп не дає результат. Передаю координати та викликаю агс. І даю команду вібать туди з рпг Джексону. Навіть він не влучає. А цей хлопак закодував гранату у вхід погреба, якби раніше. Гасік починає валити і не дає результат.Підключаєтся міномет з тим же відʼємним результатом. Даю доповідь, що все це зараз допізди. Йобаний домбасійський вітер. Пролетів нашу позицію завісає дрон на краю села. Джексон його бачить та пробує його поцілити, я не бачу але маю йобане ружжо з еотеком. Даю йому своє пуляло і він збиває дрона. Підарів цей факт ображає і вони починають наібурювать не прицільно з спг в район зависання дрона. Поставив старшим на точці Мураху, ми з Джексоном піздуємо шукать дрона. Проход в огород де він впав нам перегороджує деревʼяний забор. Ми просто проламуємо низ починаємо лізти, а на нас дивиться бабуся, що вийшла з напів зруйнованої хати:
«- Перепрошуємо за забор, нам треба швидко пройти.»
«- Ні чого синочки. ні чого.» І бабуся зникає в руїнах. На фоні продовжує піздувать спг. Мураха робить доповідь, підари проповзають в траві схоже і підіймаються вже в деревах. Потрохи накопичуючись в лісочку. Окей. В мене є туз в рукаві. Піздую за розрахунком птура. Пацанам по 20 років. Вони тягають цю піздоту вже більше півроку і не разу не стріляли. Викатуємось на пагорб та ібашемо».