«Просимо ППО: «Пустіть, бо дуже важкий!» Як поліцейська авіація евакуйовує військових

З квітня 2022-го евакуацією поранених військових займається й цивільна авіація поліції. За майже два роки пілоти врятували понад 2,5 тисячі життів та здійснили понад сім тисяч перельотів.

За словами механіків, кожен гелікоптер — це трансформер. Вертольоти в медичній версії оснащуються кисневими балонами, ношами та медичним модулем, що являє собою панель, на яку кріплять медичне обладнання.

На борту є апарат штучної вентиляції легень, датчик-дефібрілятор, апарат для відсмоктування. Можемо в повітрі проводити серцево-легеневу реанімацію. У нас є прилади, які дозволяють вводити рідину в потрібній кількості й потрібний час, крапельницю ставити, — лікар авіаційної медицини Юрій запевняє, що обладнанням такий вертоліт не поступається швидким.

24 лютого 2022-го дев'ять з десяти таких вертольотів перебували на Київщині. Керівництво МВС вирішило виводити борти з-під удару. 25-го лютого з Києва вилетіло чотири гелікоптери, ще п'ять — з області.
Рухалися ми максимально низько, тому що зверху вже була ворожа авіація. Як кажуть у нас, у льотчиків: «бур'ян збирали на лижі». Сховалися в полі, прожили там три дні, вирішили питання з іноземними колегами про те, щоб можна було гелікоптери перекинути за «ленточку». Ціла історія!, — розповідає начальник Центру авіаційного забезпечення Нацполіції Олександр Таран.

Після звільнення Київської області гелікоптери повернули до України й за рішенням ГШ їх долучили до виконання різних задач, зокрема, доставка лікарів для термінових медичних операцій та доставка плазми крові.

Поліцейські вертольоти на передову не залітають, розповідають пілоти Фарход та Влад, які раніше літали на військових машинах. Кожний виліт авіаслужба узгоджує з військовими на місцях, медзакладом та силами ППО. Поранених забирають на майданчиках, куди їх доправляють медслужби бригад.
Часто це маленькі майданчики, але втискаємось. Неприємно, коли прилітаєш в зону ураження, або коли є винищувач якийсь, — говорить Фарход. — Ми ж не військові льотчики, не бойова одиниця, і несемо не загрозу, а мир і життя.

Одночасно H145 може взяти одного важкопораненого та трьох «легких», які можуть летіти сидячи. За словами пілота, залежно від характеру травм чи поранень визначають висоту, швидкість та манеру польоту.

Найважче літати в негоду чи під час повітряної тривоги. Коли важко поранені, іноді доводиться просити ППО: «Пустіть, бо у нас дуже важкий». Нам дають добро, але все одно страшно, бо знаєш, що всі готові на ураження якоїсь повітряної цілі. І нею можеш бути ти, — говорить Фарход.

Була ситуація: у людини гарячка, висока температура. Десь за три хвилини до посадки починається мороз. Гелікоптер не оснащений протиобмерзальною системою, тому потрапляння в такі умови небажане, — пригадує Фарход. — У мене сильно стала падати видимість, скло почало замерзати. Залишилася маленька амбразурка, а ми вже над населеним пунктом, де і висотки, і ЛЕПи. Можна було відійти на запасний аеродром, але 15 хвилин льоту поранений міг не витримати. Вирішили виходити на більш-менш відкритий майданчик, підібраний з повітря, і сідати.