Український розрахунок робить до 30 поstrілів на добу з гармати

Розрахунок вистрілює до 30 снарядів в день, що немало для не найпопулярнішого калібру. З міркувань безпеки, сховище БК повинно бути якнайдалі від гармати. Під час інтенсивної стрільби один із бійців підносить снаряди ближче до розрахунку, а потім їх подають заряджаючому.

— Дайте мені десять з інтервалом в одну хвилину в цей будинок. Туди забігли двадцять під*рів! — лунає повідомлення з телефону командира Олексія. — Ви чули!? — кричить Олексій розрахунку. — Десять пострілів з інтервалом в одну хвилину по тих самих координатах! Хутчіш! По готовності — вогонь!

Калібр цієї гармати не здатен «скласти» будинок з одного пострілу, але якщо бити прицільно декілька разів підряд, результат буде, кажуть артилеристи. Тим часом надходить нове повідомлення: Ураження.

Після чергового пострілу лунає команда «маскуватись». На вулиці починає сутеніти. Бійці відходять в укриття. По цих позиціях росіяни не ведуть активну контрбатарейну боротьбу, але писк «цукорка» час від часу нагадує про можливу небезпеку з неба.

Підрозділ Олексія на цих позиціях вперше. Раніше працювали на Купʼянському та Бахмутському напрямках. Спочатку ми воювали 120-ми мінометами й це була наша основна зброя, — розповідає військовий. — Потім з іншим підрозділом почали працювати на їхніх гарматах Д-44. Перейняли досвід, а потім у нас зʼявились свої. Тепер ми навчаємо ще й інших.

У підрозділі переважно молодь. Сам командир прийшов у військо студентом. Ми обрали мати трохи більше свободи, в обмін на те, що не матимемо зарплати та частини інших соціальних привілеїв військових, — говорить Олексій про те, чому він і його команда прийшли саме у добровольчий підрозділ. — Тут зібрались люди, які хочуть воювати. Хтось не зміг потрапити у ЗСУ, хтось усвідомлено не хотів. Хтось потрапив сюди раніше, ще до вторгнення, і залишився тут.